Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.10.2023 р. № 3278/ІПК/26-15-04-05-07

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення                              (далі –Товариство)щодонарахування податку на прибуток у разі продажу одним нерезидентом юридичною особою іншому нерезиденту юридичній особі корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи - резидента України, які є менше номінальної вартості, та керуючисьстаттею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755–VI (із змінами і доповненнями) (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомляє, що у нього виникла необхідність у з’ясуванні питань щодо застосування нормстатті 141 Кодексу, а саме:

Чи виникає податкове зобов’язання з податку на прибуток згідно абзацу восьмого підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Кодексу, якщо один нерезидент юридична особа продає іншому нерезиденту юридичній особі корпоративні права у статутному капіталі Товариства, які є менше номінальної вартості?

Відповідно до підпункту 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 Кодексу корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначено пунктом 141.4 статті 141 Кодексу.

Відповідно до підпункту «е»підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу для цілей цього пункту такими доходами, зокрема є:

прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження наступних інвестиційних активів:

цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб резидентів, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «а» підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 Кодексу;

акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «а» підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 Кодексу, що відповідають таким умовам:

а) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та

б) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи - резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалась за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій юридичній особі – резиденту України або використовується такою юридичною особою – резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей абзаців четвертого та шостого підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу) та нерухомого майна (для цілей абзаців п’ятого та шостого підпункту «е»  підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи.

Абзацом першим підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Кодексу передбачено, що резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Абзац восьмий підпункту141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Кодексу виключено.

Згідно з абзацом дев’ятим підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті  141 Кодексу у разі якщо нерезидент набуває право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу, у іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні відповідно до норм пункту 141.4 статті  141 Кодексу, нерезидент, який набуває право власності, зобов’язаний утримати податок з прибутку від відчуження інвестиційного активу, виплаченого на користь іншого нерезидента, за ставкою в розмірі 15 відсотків та за його рахунок, задекларувати та перераховувати до бюджету України податок під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країною резиденції особи, на користь яких здійснюється виплата, що набрали чинності.

Також відповідно до десятого абзацу підпункту 141.4.2пункту 141.4 статті 141 Кодексу,такий нерезидент –покупець зобов’язаний не пізніше дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину. Взяття на облік таких нерезидентів здійснюється в порядку, встановленому пунктом 64.5 статті 64 цього Кодексу.

Водночас абзацом одинадцятим підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Кодексу передбачено, щоприбуток від здійснення операцій, визначених у підпункті «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу, визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу. Якщо на вимогу особи, яка відповідно до цього підпункту є відповідальною за сплату податку з прибутку від здійснення такої операції, нерезидент, який відчужує інвестиційний актив, не надає документи, що підтверджують витрати на придбання такого активу, базою оподаткування податком на такий прибуток є вартість операції з відчуження інвестиційного активу.

З огляду на вищевказане для визначення об’єкта оподаткування по операціях із продажу одним нерезидентом юридичною особою іншому нерезиденту юридичній особі корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи - резидента України, які є менше номінальної вартості, слід керуватися положеннями абзацу другого або абзацу шостого  підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу в залежності від договірних умов  і наявних первинних та інших документів, що підтверджують операцію з продажу нерезидентом корпоративних прав на користь іншого нерезидента, основні активи якого є корпоративними правами резидента України.

Прибуток від здійснення зазначеної операції визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу. Якщо на вимогу нерезидента, який набуває право власності та зобов’язаний утримати податок з прибутку від відчуження інвестиційного активу,нерезидент, який відчужує інвестиційний актив, не надає документи, що підтверджують витрати на придбання такого активу, базою оподаткування податком на такий прибуток є вартість операції з відчуження інвестиційного активу.

Разом з цим повідомляємо, що пунктом 16 Законом України від 14.07.2020 № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», зокрема, абзац восьмий підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Кодексу виключено.

Крім того, слід зазначити, що у запиті Товариства недостатньо інформації для надання повної відповіді на поставлені питання, зокрема, щодо виду корпоративних прав (акції або корпоративні права, виражені в іншій, ніж цінні папери, формі), умов договору продажу нерезидентом корпоративних прав.

Пунктом 52.2 ст.52 глави 3 розділу ІІ  Податкового кодексу України визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.