Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Платником податків – юридичною особою (відповідачем) отримано рішення суду за позовом фізичної особи (позивача) про стягнення суми середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі позивача.
В зв’язку з цим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Чи є об’єктом оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сума середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі?
2. Чи являється юридична особа (відповідач) податковим агентом?
3. За якою ознакою доходу відображається в додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) компенсаційна виплата у вигляді суми середньої заробітної плати, нарахована податковим агентом працівнику за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі?
4. Чи потрібно на суму середнього заробітку, виплаченого працівнику за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі нараховувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)?
Щодо першого та другого питання
Статтею 235 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII, із змінами та доповненнями, визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПКУ (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV ПКУ.
Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 розділу IV ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено ст. 168 ПКУ.
Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, поняття якого визначено п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 ПКУ.
Крім того, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
З урахуванням вищевикладеного, сума середнього заробітку, виплачена працівнику за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. При цьому податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати із суми такого доходу за його рахунок податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.
Щодо третього питання
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 4), затверджені форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Згідно з пунктом 4 розділу IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» вказується ознака доходу, наведена у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (далі – Довідник ознак доходів) додатка 2 до Порядку, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.
Відповідно до Довідника ознак доходів інші доходи зазначаються та відображаються податковим агентом у Додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».
Отже, компенсаційна виплата у вигляді суми середньої заробітної плати, нарахована податковим агентом працівнику за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі відображаються в Додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».
Щодо четвертого питання
Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці.
Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою для нарахування єдиного внеску для зазначених платників є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», із змінами та доповненнями, та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Отже, сума середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, що виплачується працівнику підприємством (роботодавцем), не є базою нарахування єдиного внеску.
Водночас зауважуємо, що будь-які висновки щодо виникнення податкових відносин слід розглядати за результатами перевірки з урахуванням відповідних облікових операцій та первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
_____________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |