Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.10.2023 р. № 3353/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба України у зв’язку із надходженням звернення ФОП (далі – Підприємець)щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПК України), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Підприємець здійснює діяльність з продажу товарів через мережу Інтернет. У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків за товари (послуги) Підприємець звернулась щодо наступного:

1. Продаж та відправка товарів замовнику я здійснюю поштовою службою ОСОБА_1. Чи є отримання післяплати на IBAN відОСОБА_2 розрахунковою операцією?

Якщо так, то виникають наступні питання:

-   якою датою потрібно пробивати фіскальний чек: датою відправки товару чи датоюзарахування коштів на IBAN;

-   який спосіб та вид оплати треба вказати в фіскальному чеку при післяплаті.

В програмному реєстраторі розрахункових операцій, як зазначає Підприємець, такого виду/способу оплати як «Післяплата» не передбачено, і на гарячий лінії підприємства розробника цього програмного реєстратора розрахункових операцій Підприємцю відповіли, що воно розроблено відповідно до діючого законодавства.

2. Підприємець здійснює продаж товарів з Промоплатою. При Промоплаті гроші від замовника залишаються на рахунку фінансової компанії до моменту отримання замовником посилки і будуть перераховані Підприємцю на IBAN тільки на наступний день після отримання посилки.

Якою датою проводити в програмному реєстраторі розрахункових операцій такий чек - датою відправки чи датою, зарахування коштів на IBAN.

3. Якщо Підприємцю потрібно формувати фіскальний чек в програмному реєстраторі розрахункових операцій датою відправки товаруОСОБА_1 з післяплатою, то як пояснювати розбіжність, яка виникає в такому випадку при заповненні податкової декларації платника єдиного фізичної особи-підприємця за звітний рік (далі – Декларація). Наприклад 30 – 31.12.2023 Підприємець відправляє товари з         післяплатою та проводить фіскальних чеків в програмному реєстраторі розрахункових операцій на 30 тис. грн. Ці товари фактично будуть отримані вже в наступному 2024 році, післяплата буде зарахована на IBAN, або отримана готівкою на ОСОБА_1теж вже в 2024. Отже це буде доходом вже іншого звітного періоду, оскільки дохід платника єдиного податку згідно зпп. 1 пункту 292.1 статті 292 ПК України це дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Тобто проведено фіскальних чеків за звітний рік на суму 350 тис. грн., а фактично отриманих грошових коштів на 320 тис. грн. і ця сама різниця в 30 тис. грн. – саме ті чеки, гроші по яким Підприємець повинна отримати тільки в наступному звітному році і в річну Декларацію 2023 року не буде включати. В цьому випадку задекларований дохід в Декларації буде менше, ніж сума чеків в ПРРО за той самий період.

4.   Якщо фіскальний чек вже проведено, а замовник не прийшов за посилкою або відмовився від її отримання, то який алгоритм дій.

5.   Чи можна отримувати післяплату готівкою.

6.  Чи є діючі законодавчі вимоги, що зобов’язують поєднувати POS-термінал з програмним реєстратором розрахункових операцій? Чи вважатиметься такий фіскальний чек розрахунковим документом?

Звертаємо увагу, що виходячи із суті визначення індивідуальної податкової консультації, вимог до її оформлення та обсягу повноважень покладених на  податкові органи, вбачається, що платники податків, при оформленні  звернень на отримання індивідуальної податкової консультації повинні зазначати, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації та наводити фактичні обставини.

Водночас, звернення не містить інформації щодо її  взаємовідносин із
ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не зазначено, який статус у договірних відносинах  мають ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також не розкрито алгоритму взаємодії з контрагентами, задіяними у продажі товарів, що є ключовим для визначення кола обов’язків у сфері здійснення розрахунків за товари (послуги).

Враховуючи викладене, консультація надається щодо фактичних обставин наведених у зверненні.

Щодо питання 1

Правові засади застосуванняреєстраторів розрахункових операцій тапрограмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон № 265. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пунктів статті 2 Закону № 265 розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265, визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Звертаємо увагу, що наведені вище положення статтей 2 та 3 Закону № 265 містять слово «тощо», яке вказує на невичерпність наведеного переліку, а тому описані у зверненні способи розрахунку між Підприємцем та ОСОБА_2 містять ознаки розрахункових операцій.

Поряд із зазначеним, Закон № 265 містить пільгу щодо необов’язкового застосування РРО/ПРРО за умови приймання оплати у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця товарів (послуг) із використанням реквізитів IBAN.

Також, застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Враховуючи викладене та як відповідь на питання 1 повідомляємо, що у описаній у зверненні ситуації операції проведені між Підприємцем та надавачем платіжних послуг хоч і містять ознаки розрахункових операцій водночас є різновидом банківських операцій, а тому їх вчинення не вимагає обов’язкового застосування РРО/ПРРО та видачі фіскального касового чеку  РРО/ПРРО такому надавачу платіжних послуг.

У випадку неможливості зазначення у фіскальному чеку виду оплати «Післяплата» достатньо буде вказати форму оплати «Безготівкова», оскільки,для отримувача коштів переказ коштів на його поточний рахунок є безготівковим незалежно від «способу оплати», який використаний ініціатором переказу, навіть, якщо для ініціювання переказу коштів відбулося внесення готівки в касу банку (без відкриття поточного рахунку) або використано платіжну картку для ініціювання переказу коштів зі свого рахунку в банку.

Щодо питання 2

Як уже зазначалось, що саме платники податків, при оформленні  звернень на отримання індивідуальної податкової консультації повинні наводити фактичні обставини, водночас,  у змісті звернення Підприємцем не розкрито суті Промоплатине описано алгоритму взаємодії Підприємця, небанківського надавача платіжних послуг, маркетплейсу та покупців товарів.

Враховуючи викладене, ДПС не має можливості надати конкретне роз’яснення Підприємцю щодо питання 2.

Щодо питання 3

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1
розділу XIV ПК України.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПК України доходом фізичної особи-підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПК України. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Абзацом першим п. 292.6 ст. 292 ПК України встановлено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 Кодексу (п. 292.13 ст. 292 ПК України).

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 ПК України фізичні особи-підприємці-платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Відповідно до абзацу першого п. 296.2 ст. 296 ПК України фізичні особи -підприємці - платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПК України, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 ст. 296 ПК України (п. 296.7 ст. 296 ПК України).

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Враховуючи вищенаведене доходом фізичної особи-підприємця платника єдиного податку є саме сума отриманих коштів у грошовій формі (готівковій та безготівковій), а не сума проведених через РРО/ПРРО розрахунків.

При цьому зазначений дохід відображається у податковій декларації фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку.

Щодо питання 4

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048, реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією.

Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.

Таким чином, у випадку не отримання або відмови від товару покупцем, при відправці їх за допомогою служб доставки достатньо в режимі реєстрації провести операцію повернення товарів на підставі квитанції (інших підтвердних документів) від служби доставки про повернення відправлення та чеку РРО/ПРРО, в яких такі товари ідентифіковані.

Наголошуємо, що обов’язком саме продавця товарів є організація надання інформації щодо підтвердження повернення товарів без їх продажу від служби доставки.

Жодних актів на повернення коштів складати не потрібно, так як такі акти складаються лише у випадках повернення коштів покупцю і сума повернення при цьому перевищує 100 гривень.

Щодо питання 5

Відповідно до листа Національного банку України від 07.07.2023 № 50-0007/48909, наданого на запит ДПС, щодо видачі готівкових коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги суб’єктам господарювання у відділеннях небанківських фінансових установ, які були отримані такими установами від контрагентів для переказу відповідним суб’єктам без зарахування цих коштів на поточні рахунки суб’єктів господарювання, ДПС інформує.

Відповідно до вимог пунктів 4 і 5 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (зі змінами) (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання, які відкрили рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов’язаннями, що виникають у господарських відносинах, у безготівковій формі, а також у готівковій формі з дотриманням обмежень та в

порядку, установленому законодавством України.

Суб’єкти господарювання здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами через касу як коштами, одержаними як готівкова виручка, так і коштами, одержаними із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

У пункті 6 розділу ІІ Положення № 148 установлено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою − у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) гривень уключно;

2) з фізичними особами − у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень

уключно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення

коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Разом з тим у пункті 7 розділу ІІ Положення №148 урегульовано питання розрахунку готівкою фізичними особами.

Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:

1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами − у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень уключно.

Платежі на суму, що перевищує 50 000 гривень, проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки;

2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень уключно.

Платежі на суму, яка перевищує 50 000 гривень, здійснюються шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення та/або переказу коштів на рахунки.

З огляду на вищезазначене можливість видачі готівкових коштів суб’єктам господарювання у відділеннях небанківських фінансових установ без зарахування цих коштів на поточні рахунки нормами Положення № 148 не передбачена.

Враховуючи викладене, з метою більш детального роз’яснення щодо питання 5 (із урахуванням Ваших конкретних обставин) рекомендуємо звернутись до Національного банку України як регулятора ринку фінансових послуг в Україні.

Щодо питання 6

Форму та зміст розрахункового документу/електронного розрахункового документу, обов’язкові реквізити, що має містити фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі – Положення

Водночас, в діючому законодавстві не існує вимоги щодо обов’язку суб’єктів господарювання з’єднувати або поєднувати платіжний  POS-термінал з РРО під час його застосування, при  проведені розрахунків з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток).

При цьому, слід враховувати, що пунктом 4 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13) визначено, що рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.

Також , відповідно до абзацу другого пункту 3 розділу I Положення № 13 у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Щодо надання прикладів чеків

ДПС не обмежує платників податків у виборі постачальника як ПРРО так і РРО, водночас, ДПС просить Підприємця враховувати, що програмне забезпечення ПРРО різних постачальників має різний інтерфейс, а тому візуалізація розрахункових документів відрізнятиметься.

Поряд із цим, Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 р. за № 918/29048, а вимоги до форми і змісту розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов’язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб’єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг визначено Положенням

про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого
2016 р. за № 220/28350.

Враховуючи зазначене, з метою отримання візуалізованих прикладів розрахункових документів рекомендуємо звернутись до розробника чи постачальника ПРРО, яким користується Підприємець.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПК України податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.