X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.10.2023 р. № 3325/ІПК/26-15-04-02-08

Головне управління ДПС у м. Києві на звернення Підприємства щодо плати за землю (далі-Плата) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI, зі змінами (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Підприємство поінформувало, що користується приміщенням, яке розташоване на земельній ділянці за адресою: м. Київ... Речове право на земельну ділянку не зареєстровано у визначеному законодавством порядку.

Підприємство, посилаючись на норми чинного законодавства, просить надати роз’яснення щодо наявності у нього обов’язку з обчислення податкових зобов’язань з Плати за земельну ділянку.

Порядок обчислення Плати визначено нормами пункту 286.1 статті 286 Кодексу.

Власники землі та землекористувачі сплачують Плату з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (пункт 287.1 статті 287 Кодексу). 

У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчуження (попереднього власника) такого об’єкта до набувача такого об’єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об'єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об'єкта переходить право власності на таку частку. При цьому документи, що підтверджують набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт (частина 1,7 статті 120 Земельного кодексу України).

Таким чином, за наявності однієї з підстав, визначених пунктом 286.1 статті 286 Кодексу, зокрема за наявності даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або даних інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, у Підприємства виникає обов’язок для самостійного обчислення податкових зобов’язань із Плати.

Водночас враховуючи те, що контроль за дотриманням земельного законодавства належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (стаття 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), Підприємству доцільно звернутися до власника земельної ділянки – органу місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень, визначених стаття 122 Земельного кодексу України, має право передавати у власність або користування земельні ділянки, з питання приведення у відповідність до вимог земельного законодавства землевпорядну документацію щодо такої земельної ділянки.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 стаття 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).