Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у податкових накладних, у яких в індивідуальному податковому номері (далі – ІПН) покупця не зазначено нуль, з якого починається такий ІПН, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як викладено у зверненні, платник отримав зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну, в якій при заповненні поля «ІПН отримувача (покупця)» постачальником не зазначено нуль, який є першим символом (цифрою) в ІПН покупця.
Враховуючи вищевикладене, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання щодо можливості віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у податкових накладних, у яких в ІПН покупця не зазначено нуль, з якого починається такий ІПН.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ.
Частиною 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Відповідно до пунктів 201.8 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ право на нарахування ПДВ, складання накладних/розрахунків коригування та їх реєстрацію в ЄРПН надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ в порядку, передбаченому статтею 183 розділу V ПКУ.
Особі, що реєструється як платник ПДВ, присвоюється ІПН, який використовується для сплати ПДВ (пункт 183.18 статті 183 розділу V ПКУ).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку (пункт 183.12 статті 183 розділу V ПКУ).
При реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, складених на покупця – платника ПДВ, здійснюється звіряння даних щодо перебування продавця/покупця у реєстрі платників ПДВ, а тому податкові накладні / розрахунки коригування, складені на покупця – платника ПДВ, не можуть бути зареєстровані в ЄРПН, якщо особу (продавця/покупця), зазначену у такій податковій накладній / розрахунку коригування, не внесені до реєстру та такій особі не присвоєно ІПН.
Таким чином, алгоритм контролю реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних не дає можливості реєстрації податкових накладних, у яких ІПН платника ПДВ не внесено до реєстру платників ПДВ, а наявність чи відсутність в податковій накладній перед ІПН нулів не впливає на її реєстрацію в ЄРПН.
Отже, якщо податкова накладна складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, то ІПН такого платника є актуальним. Наявність або відсутність у податковій накладній нуля(ів)ів, з якого(их) починається ІПН платника податку, не заважає ідентифікувати здійснену операцію.
Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 розділу V ПКУ.
При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац другий пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |