Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.10.2023 р. № 3389/ІПК/99-00-04-01-04-06

Державна податкова служба України розглянула звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації із земельного податку (далі – Податок) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що обрало спрощену систему оподаткування та провадить господарську діяльність класифіковану за КВЕД 68.20 із власними приміщеннями у багатоквартирному будинку та окремій будівлі (торгівельному комплексі), розташованих на земельних ділянках, права власності на які не зареєстровані (далі – Ділянки 1, 2 відповідно). При цьому, Товариством отримано рішення Дніпровської міської ради про отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою Ділянок (далі – Рішення). Товариство нараховувало та сплачувало земельний податок з дати реєстрації нерухомого майна, а також укладено договір з об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку на його утримання.

Товариство, посилаючись на норми узагальнюючої податкової консультації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602, просить роз’яснити момент виникнення у Товариства податкового обов’язку з Податку за Ділянки 1, 2.

Платниками Податку є власники земельних ділянок земельних часток (паїв) або землекористувачі, яким відповідно до закону надані земельні ділянки державної або комунальної власності на правах постійного користування (ст. 269 Кодексу). Підставою для нарахування Податку є, зокрема, дані Державного земельного кадастру, дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 286.1 ст. 286 Кодексу).

У випадку внесення відомостей про Ділянки до Державного земельного кадастру власник нежилого приміщення у багатоквартирному будинку сплачує до бюджету Податок за площі під такими приміщеннями, з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території, з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, Товариство як власник об’єктів нерухомого майна у багатоквартирному будинку, свої зобов’язання в частині дотримання принципу платного використання землі може реалізовувати в межах Цивільного кодексу України через особу, якій делеговано (або будуть делеговані) повноваження щодо здійснення державної реєстрації прав на Ділянку 1 під будинком, та у якої з моменту здійснення державної реєстрації прав на Ділянку 1 виникатимуть податкові зобов’язання з Податку.

Стосовно Ділянки 2, на якій розташована окрема будівля, слід зазначити, що порядок набуття прав власності або користування земельними ділянками, на яких розміщені об’єкти нерухомості (крім багатоквартирних будинків), право власності на які набули окремі суб’єкти цивільних відносин врегульовано ст. 120 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) і, зокрема, передбачає виконання, за необхідності процедур формування земельної ділянки як об’єкту цивільних відносин, механізми захисту власників об’єктів нерухомості від бездіяльності органів місцевого самоврядування щодо формування правовідносин на земельні ділянки.

Крім того, керуючись частиною одинадцятою ст. 120 Земельного кодексу, набувач права власності на об’єкт нерухомості зобов’язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об’єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або оренду земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому ст.ст.  118, 123 або 128 Земельного кодексу.

З наведених норм законодавства вбачається, що для реалізації платного користування Ділянками (ст. 206 Земельного кодексу), Товариство повинно забезпечити виконання Рішення із подальшим внесенням відомостей про Ділянки до Державного земельного кадастру.

Право самостійно подавати платникам податків уточнюючі  розрахунки щодо своїх узгоджених податкових зобов’язань, передбачено нормою ст. 50 Кодексу (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу), до податкової декларації за формою, чинною на час подання такого розрахунку.

Звертаємо увагу, що у період дії воєнного стану в України згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово,      до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема в частині строків розгляду звернень платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій, передбачених п. 52.1 ст.52 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).