Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.10.2023 р. № 3410/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                                  щодо окремих питань, пов’язаних із деривативним контрактом і договором про заміну сторони деривативного контракту, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством опрацьовується питання щодо застосування норм, визначених підпунктами 196.1.1 і 196.1.5 пункту 196.1   статті 196 розділу V ПКУ, в описаній у зверненні ситуації.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи застосовуються до операцій за деривативним контрактом норми, визначені підпунктом 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ, як до операцій з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, включаючи деривативи?;

2) чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції за договором про заміну сторони деривативного контракту в описаній у зверненні ситуації?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (пункт 7.3 статті 7 розділу I ПКУ).

У ПКУ визначені та вживаються такі терміни як:

«дериватив» - документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах (підпункт 14.1.45 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ). У розумінні норм ПКУ до деривативів належать: своп, опціон, форвардний контракт та ф'ючерсний контракт (ф'ючерс) (підпункти 14.1.45.1 - 14.1.45.4 підпункту 14.1.45 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ);

«відступлення права вимоги» - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (підпункт 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

При цьому безпосередньо такі терміни як «деривативний контракт» та «договір про заміну сторони деривативного контракту» ПКУ не визначено.

Водночас, у Законі України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (далі – Закон № 3480) визначено та вживаються такі терміни як:

«деривативні фінансові інструменти» - деривативні цінні папери та деривативні контракти (пункт 13 частини першої статті 2 Закону № 3480);

«деривативний контракт» - це договір, умови якого передбачають обов'язок однієї або кожної із сторін такого договору щодо базового активу та/або умови якого встановлюються залежно від значення базового показника, а також можуть передбачати обов'язок проведення грошових розрахунків (частина перша              статті 31 Закону № 3480);

«договір про заміну сторони деривативного контракту» - договір про купівлю-продаж права вимоги за деривативним контрактом або інший договір, наслідком якого є заміна сторони деривативного контракту (пункт 16                частини першої статті 2 Закону № 3480).

У розумінні норм Закону № 3480 деривативними контрактами є: опціон, форвард, ф'ючерс, своп, кредитний дефолтний своп, свопціон, ф'ючерс на своп, форвард на своп, контракт на різницю цін, контракт на майбутню відсоткову ставку та інші правочини, що відповідають визначенню статті 31 Закону № 3480 (частина перша статті 33 Закону № 3480).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та                 підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до підпунктів 196.1.1 і 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з:

випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону;

відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

 

Щодо питань 1 і 2

 

Якщо терміни «деривативний контракт» та «договір про заміну сторони деривативного контракту», що визначені у Законі № 3480, є тотожними (аналогічними за змістом) із термінами «деривативи» і «відступлення права вимоги», які визначені у ПКУ, то на:

операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, включаючи деривативні контракти, поширюватимуться норми підпункту 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ і, відповідно, такі операції не підлягатимуть оподаткуванню ПДВ згідно з нормами вказаного підпункту ПКУ.

операції із заміни сторони деривативного контракту поширюватимуться норми підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ і, відповідно, такі операції не підлягатимуть оподаткуванню ПДВ згідно з нормами вказаного підпункту ПКУ.

У випадку, якщо вказані вище терміни не є тотожними (аналогічними за змістом), то на такі операції норми, визначені підпунктами 196.1.1 і 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ, не поширюватимуться і, відповідно, підлягатимуть оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

З питання визначення тотожності щодо вказаних вище термінів ДПС рекомендує звернутися до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку як до державного колегіального органу, що здійснює державне регулювання ринку цінних паперів та одними із основних завдань якої є формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики, зокрема щодо розвитку і функціонування ринку цінних паперів та похідних (деривативів) в Україні, та координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та похідних (деривативів) (Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затверджене            Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1063/2011).

 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).