Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.10.2023 р. № 3339/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни(далі–ПКУ),розглянулазверненняфізичної особи – підприємця щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що планує зареєструвати підприємницьку діяльність та обрати першу групу спрощеної системи оподаткування. Господарська діяльність буде полягати у продажу дрібної побутової техніки та здійснюватися з контейнеру на території ринку за видом діяльності: Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.

Кінцевими споживачами будуть виключно фізичні особи, які будуть здійснювати готівкову оплату за товари на території ринку.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи може суб’єкт господарювання обрати першу групу платника єдиного податку, здійснюючи діяльність з продажу технічно-складних побутових товарів з контейнеру на території ринку?
2. Якщо так, чи зобов’язаний такий суб’єкт господарювання, перебуваючи на першій групі спрощеної системи оподаткування, застосовувати реєстратори розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операційта вести товарний облік?

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV ПКУ.

        Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до першої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

        Згідно з абзацом третім п. 13 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 р. № 57/188/84/105 (далі – Правила № 57), торговельне місце –  площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства.

      Відповідно до п. 43 розділу III «Особливості торгівлі непродовольчими товарами» Правил № 57 на ринках дозволяється реалізовувати як нові непродовольчі товари, так і ті, що були в користуванні, крім заборонених для продажу.

      Продаж непродовольчих товарів здійснюється з додержанням Правил продажу непродовольчих товарів, санітарних норм і правил, інших нормативно-правових актів, які регламентують торговельну діяльність та захист прав споживачів.

      Разом з тим згідно з п. 44 розділу III «Особливості торгівлі непродовольчими товарами» Правил № 57 окремі непродовольчі товари можна продавати на ринках тільки за умови дотримання вимог, визначених цим пунктом.

          Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операційу сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначено Законом України від 06 липня 1995 року№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

        Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

        Згідно з п. 296.10 ст. 296 Кодексу реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

        При цьому згідно з п. 12 ст. 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язанівести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

        Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

        Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб –підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону № 265 зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такої фізичної особи – підприємця.

        Враховуючи зазначене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи при продажу складних побутових товарів хоч і мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та програмні реєстратори розрахункових операцій, не звільняються від обов’язку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, відповідно до Порядку № 496.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.