Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.10.2023 р. № 3472/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ФОП щодо роздрібної торгівлі столовими винами, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що він є фізичною особою - підприємцем, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування і є платником єдиного податку другої групи та бажає здійснювати роздрібну торгівлю виключно столовими винами.

Враховуючи викладене вище, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1). Чи повинен ФОП, який здійснює роздрібну торгівлю виключно столовими винами, зокрема на розлив у кав’ярні, придбавати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями?

2). Чи може ФОП, який здійснює роздрібну торгівлю виключно столовими винами, зокрема на розлив у кав’ярні, перебувати на спрощеній системі оподаткування?

 3). Які необхідні додаткові умови для здійснення ФОП діяльності з роздрібної торгівлі виключно столовими винами на розлив у кав’ярні?

 

Щодо питання 1.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема алкогольними напоями, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв  на території України визначає Закон України від 19 грудня 1995 року  № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Дія цього Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац другий преамбули Закону № 481).

Згідно із частиною двадцять третьою статті 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16 червня 2005 року № 2662-IV «Про виноград та виноградне вино» (далі – Закон № 2662) вино столове - вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.

Не допускається випуск столових вин із вмістом спирту нижче 9 відсотків об’ємних, сортових - 9,5 і марочних - 10 відсотків об’ємних. Додавання спирту етилового або спиртованих виноматеріалів чи сусла (містеля) до вин столових не допускається (ст. 6 Закону № 2662)

Враховуючи зазначене, роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності без ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями лише за умови відповідності такої продукції поняттю «вина столові» та з урахуванням обмежень щодо споживання та продажу столових вин, встановлених     статтями 15² та 15³ Закону № 481.

 

Щодо питання 2.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Кодексу, статтею 295 якої врегульовано порядок нарахування та строки сплати єдиного податку.

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу платниками єдиного податку другої групи є фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Разом з тим відповідно до п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання, зокрема фізичні особи - підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Вичерпний перелік підакцизних товарів встановлено ст. 215 Кодексу.

Згідно з абзацом третім п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це, зокрема, продаж пива, алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.

Враховуючи викладене вище, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку, зокрема другої групи, мають право здійснювати  діяльність з роздрібного продажу пива (без додання спирту), сидру (без додання спирту), перрі (без додання спирту) та столових вин на території України, за умови дотримання інших вимог, визначених п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу.

 

Щодо питання 3.

Відповідно до статті 45 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.

Згідно із статтями 50 та 89 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV юридична особа та фізична особа, яка має намір здійснювати підприємницьку діяльність, підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 63.3 статті 63 Кодексу, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Відповідно до статті 1 Закону № 481:

роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;

місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане РРО та/або ПРРО (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Згідно із статтею 15³ Закону № 481, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється лише суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництві) з універсальним асортиментом товарів.

Визначення терміну заклад ресторанного господарства наведено в Правилах роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219.

Вибір типу закладу ресторанного господарства та класу ресторану або бару здійснюється суб’єктом господарської діяльності самостійно з урахуванням вимог законодавства України. Суб’єкти господарської діяльності у сфері ресторанного господарства при облаштуванні закладу (підприємства) згідно з обраним типом (класом) повинні мати необхідні виробничі, торговельні та побутові приміщення, а також обладнання для приготування та продажу продукції.

Вимоги, що пред’являються до виробничих, торговельних та побутових приміщень закладів (підприємств) ресторанного господарства, обладнання, інвентарю, переліку послуг, технологічних режимів виробництва продукції, встановлюються законодавством України.

Також, вимоги до закладів ресторанного господарства визначені ДСТУ 4281:2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація», прийнятого на підставі наказу Держспоживстандарту України від 31 березня 2004 року № 59.

З урахуванням викладеного, здійснювати продаж столових вин на розлив має право виключно заклад (підприємство) ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус суб’єктів господарювання громадського харчування, суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів за умови наявності зареєстрованого виду економічної діяльності.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).

 

 

 

 

 

 

___________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.