Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.10.2023 р. № 3474/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду запиту………………………………………… про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення Підприємець є платником єдиного податку 2 групи, здійснює оптовий та роздрібний продаж автозапчастин  через мережу Інтернет. У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахункових за товари (послуги)Підприємець звернувся до податкового органу із наступними запитаннями:

1. Чи потрібно Підприємцю застосовувати реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) при отриманні оплати за товар на поточний розрахунковий рахунок Підприємця, а саме коли продавець надає покупцю – фізичній особі повні банківські реквізити для здійснення оплати – номер поточного рахунок Підприємця у форматі IBAN?
2. Чи можна здійснювати друк фіскального чека та його надання покупцю в електронній формі у випадку надсилання товарів покупцям через перевізника (поштовий, кур’єрський чи логістичний сервіс/службу) після відправлення товару, але не пізніше ніж в момент отримання покупцем товару від перевізника?
3. Чи можна у випадку коли покупець не забрав у відділені перевізника посилку відправлену йому на умовах післяплати проводити по РРО/ПРРО операцію повернення товарів на підставі документа перевізника (квитанції, чека, накладної тощо), який підтверджує повернення відправленого товару та чеку РРО/ПРРО, в яких такі товари ідентифіковані, без складання акту про повернення товару в якому зазначені дані документа, що встановлює особу покупця?

Щодо питання 1.

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Законом № 265 визначено, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари (послуги), залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Тобто, для Підприємця, як суб’єкта господарювання на якого поширюється дія Закону № 265, для цілей застосування РРО/ПРРО не має значення який спосіб для оплати обрав покупець (споживач), а має значення лише спосіб, який запропоновано Підприємцем покупцю.

Враховуючи зазначене, та як відповідь на питання 1, повідомляємо, що у разі, якщо Підприємець надає покупцю для оплати за товар реквізити свого поточного рахунку і покупець здійснює оплату з їх використанням, то у такому випадку застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки така операція є різновидом банківської операції у розумінні Закону № 265, незалежно від обраного покупцем способу оплати.

Щодо питання 2.

Відповідно до вимог статті 3 Закону № 265, суб’єкти господарювання при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через РРО/ПРРО та надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Таким чином, та як відповідь на питання 2, повідомляємо, що у випадку організації Підприємцем своєї господарської діяльності у спосіб описаний у зверненні, і який передбачатиме надсилання покупцеві створеного Підприємцем відповідного розрахункового документу не пізніше моменту отримання покупцем товару, зазначене повністю відповідатиме вимогам Закону № 265.

Додатково звертаємо увагу, що електронний розрахунковий документ може бути надісланий на наданий покупцем, як абонентський номер так і адресу електронної пошти.

Щодо питання 3.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048, реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією.

Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.

Наголошуємо, що обов’язком саме продавця товарів є організація надання інформації щодо підтвердження повернення товарів без їх продажу від служби доставки.

Таким чином, та як відповідь на питання 3, повідомляємо, що у випадку не отримання або відмови від товару покупцем, при відправці їх за допомогою служб доставки достатньо в режимі реєстрації провести операцію повернення товарів на підставі квитанції (інших підтвердних документів) від служби доставки про повернення відправлення та чеку РРО/ПРРО, в яких такі товари ідентифіковані.

Жодних актів на повернення коштів складати не потрібно, так як такі акти складаються лише у випадках повернення коштів покупцю і сума повернення при цьому перевищує 100 гривень.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПК України податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.