Державна податкова служба України розглянула звернення ……………………………… про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.
Відповідно до звернення, Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку ІІІ групи) та здійснює діяльність у сфері послуг з використанням мережі Інтернет.
Враховуючи викладене, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):
1. Чи потрібно ФОП (який через мережу Інтернет надає послуги громадянам, що знаходяться на території України), при отриманні оплати за ці послуги через Приват24, застосовувати з 01.10.2023 року РРО/ПРРО, враховуючи той факт, що такі послуги надаються через мережу Інтернет, у зв’язку з чим відсутнє конкретне місце розрахунків?
2. Чи потрібно ФОП (який через мережу Інтернет надає послуги громадянам, що знаходяться на території України), при отриманні оплати за ці послуги через платіжний сервіс WayForPay та Fondy (які є програмним комплексом), застосовувати з 01.10.2023 року РРО/ПРРО, враховуючи той факт, що такі послуги надаються через мережу Інтернет, у зв’язку з чим відсутнє конкретне місце розрахунків?
3. Чи потрібно ФОП (який через мережу Інтернет надає послуги іноземних громадянам, що знаходяться за межами митної території України), при отриманні оплати за ці послуги через платіжні сервіси WayForPay та Fondy (які є програмним комплексом), застосовувати з 01.10.2023 року РРО/ПРРО, враховуючи той факт, що такі послуги надаються через мережу Інтернет, у зв’язку з чим відсутнє конкретне місце розрахунків?
Як зазначено у зверненні, практична необхідність отримання податкової консультації з вищевказаних питань, полягає в необхідності дотримання податкового та іншого законодавства, під час здійснення розрахункових операцій за послуги, що надаються фізичною особою – підприємцем.
Щодо питання 1 та 2.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Відповідно до преамбули Закону № 265, встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.
За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону № 265:
місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Щодо місця проведення розрахунків окремо зазначаємо таке.
Законом України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації» (далі – Закон № 1089-IX) визначено правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов’язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.
У Законі № 1089-IX терміни вживаються в такому значенні:
абонент – кінцевий користувач, який отримує електронні комунікаційні послуги на умовах договору, укладеного з постачальником електронних комунікаційних послуг;
кінцеве (термінальне) обладнання – обладнання, призначене для з’єднання з кінцевим пунктом електронної комунікаційної мережі з метою забезпечення доступу до електронних комунікаційних послуг;
кінцевий пункт мережі – фізична точка, в якій кінцевому користувачу надається доступ до загальнодоступної електронної комунікаційної мережі, і яка у випадку мереж, що включають комутацію або маршрутизацію, визначається за певною мережевою адресою.
Проводячи аналогію між Законами № 1089-IX та № 265, то абонентом є надавач послуг із консультування з питань реклами та онлайн-навчання; кінцеве (термінальне) обладнання – місце надання послуг із налаштування Інтернет реклами та консультування з цих питань / онлайн-навчання; кінцевий пункт мережі – місце отримання послуг із налаштування Інтернет реклами та консультування з цих питань/онлайн-навчання.
У зв’язку з тим, що в описаному у зверненні випадку, є кінцеве (термінальне) обладнання надавача послуг із налаштування Інтернет реклами та консультування з цих питань/онлайн-навчання, яке розміщене в кінцевому пункті мережі, відповідно до укладеного договору (тобто місце безпосереднього отримання споживачем комунікаційних послуг), припущення Підприємця щодо відсутності місця розрахунків лише по факту проведення розрахунків в мережі Інтернет не відповідає дійсності.
Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків та/або способу оплати обраного покупцем (споживачем), а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні нормами прямої дії Кодексу та
Закону № 265, якими встановлено загальні правила реєстрації та здійснення розрахункових операцій.
Тобто, для Підприємця, як суб’єкта господарювання на якого поширюється дія Закону № 265, для цілей застосування РРО/ПРРО не має значення який спосіб для оплати обрав покупець (споживач), а має значення, який запропоновано Підприємцем.
Зокрема, порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено статтею 3 Закону № 265, яким визначено, що у разі здійснення Підприємцем розрахункових операцій у розумінні Закону № 265, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим, у встановленому цим Законом порядку.
Поряд з цим, пунктом 14 статті 9 Закону № 265 встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Наголошуємо, що право на використання пільги щодо незастосування РРО/ПРРО, встановлене пунктом 14 статті 9 Закону № 265, є єдиною нормою, яка має визначальне значення для формування відповіді на питання звернення.
Всі інші доводи та аргументи, наведені у зверненні, зокрема, листи Національного банку України та інших центральних органів виконавчої влади, в тому числі і їх роз’яснення, не впливають на обсяг прав та коло обов’язків, що супроводжують процеси здійснення розрахунків, в частині застосування РРО/ПРРО, формування та видачі або надсилання розрахункових документів споживачу.
Враховуючи викладене та, як відповідь на питання 1 та 2 звернення повідомляємо, що за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, застосування РРО/ПРРО для такого Підприємця не є обов’язковим.
Звертаємо увагу, що відповідь надано з використанням визначення понять, а не власних назв сервісів переказу коштів, яким є WayForPay, Fondy та Приват24, що в свою чергу відповідає Закону № 265.
Тобто, зазначений у зверненні спосіб розрахунку за наданні послуги, не потребує застосування РРО/ПРРО, відповідно до пільги встановленої пунктом 14 статті 9 Закону № 265, у тому числі і з 01.10.2023 року.
Щодо питання 3.
У випадку надання послуг іноземним громадянам або громадянам України, що перебувають за кордоном, за допомогою мережі Інтернет, ФОП– платник єдиного податку ІІІ групи може отримувати оплату за наданні послуги з використанням платіжних сервісів WayForPay та Fondy виключно на поточний рахунок такого ФОПа в національній валюті, відкритий для здійснення підприємницької діяльності.
Враховуючи викладене та, як відповідь на питання 3 повідомляємо, що у разі надання послуг іноземним громадянам, які знаходяться за межами митної території України, при отриманні оплати за ці послуги, через сервісів переказу коштів, що наведенні у зверненні, застосування РРО/ПРРО, відповідно до пільги встановленої пунктом 14 статті 9 Закону № 265 є не обов’язковим.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |