Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.10.2023 р. № 3502/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань оподаткування операцій з переведення боргу та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство має заборгованість перед нерезидентом за поставлений товар, яка виникла внаслідок заборони здійснювати транскордонні перекази валютних цінностей з України, встановлені постановою Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18.

Згідно попереднім домовленостям між нерезидентом, Товариством (боржник) та Товариством 2 (новий боржник), який є платником податків на загальних підставах, має бути укладена угода про переведення боргу.

За змістом цієї  угоди, за згодою нерезидента, сторони домовились про здійснення заміни боржника у договорі поставки товару з Товариства (первісний боржник) на нового боржника. В оплату на погашення новим боржником валютної заборгованості перед нерезидентом, первісний боржник сплачує новому боржнику суму заборгованості, перерахованої згідно офіційного курсу НБУ гривні до валюти платежу на дату заміни боржника у зобов’язанні.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи можуть вважатись товари, отримані від нерезидента за договором поставки, безоплатно наданими товарами у розумінні положень п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) після укладання угоди про переведення боргу?

2. Чи відповідає зазначена тристороння угода критеріям нереальної господарської операції у розумінні законодавства про питань оподаткування, а також критеріям, зазначених у Методичних рекомендаціях з  фіксування в актах перевірок результатів відпрацювання документально оформлених платниками податків нереальних господарських операцій з товарами (додаток до листа ДФС від 16.05.2016 № 16872/7/99-99-14-02-02-17)?

Щодо питання 1.

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України (далі - Цивільний кодекс) боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень ст. 513 Цивільного кодексу (ст. 521 Цивільного кодексу).

Відповідно до п.п. «а» п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безоплатно надані товари – це товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

При цьому, п.п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Отже, оскільки в даному випадку договір поставки товарів з нерезидентом передбачає компенсацію суб’єктом вартості товарів та договір про переведення боргу передбачає надання інших видів компенсації вартості поставлених товарів, зокрема погашення кредиторської заборгованості перед нерезидентом шляхом перерахування коштів за поставлений товар новому боржнику, то товар, отриманий від нерезидента за договором поставки, не є безоплатно наданим на користь Товариства в розумінні п.п. «а» п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Щодо питання 2.

Відповідно до ст. 52 Кодексу у межах розгляду запиту на індивідуальну податкову консультацію контролюючим органом повинні надаватись роз’яснення з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, а підтвердження або спростування факту визнання тристоронньої угоди, за якою здійснюється заміна боржника у договорі поставки товарів, критеріям нереальної господарської операції не є роз’ясненням податкового законодавства, і не може бути предметом індивідуальної податкової консультації.

Разом з тим, зазначаємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує аналізу документів та матеріалів, які дають змогу ідентифікувати предмет запиту більш детально.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).