X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.10.2023 р. № 3515/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо порядку складання податкових накладних / розрахунків коригування з метою приведення даних податкового обліку до даних первинних (бухгалтерських) документів і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство з 01.04.2022 по 31.07.2023 використовувало спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу (далі – спрощена система оподаткування за ставкою 2 відсотки):

У ситуації 1:Товариствому 2021 році було укладено з покупцем два договорина постачання товаріврізної номенклатури (далі – товари № 1 та № 2). У січні–лютому 2022 року було отримано часткові попередні оплати за товари № 1 і № 2 / відвантаження (частинами) товарів № 1 та складено і зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідні податкові накладні. Одна з податкових накладних, що була складена у лютому 2022 року, не була зареєстрована в ЄРПН до дати переходу постачальника на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки. Доплата за товари № 1 була здійснена у періоді, коли постачальник використовувавспрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки. Товари № 2 не відвантажувалися. Покупець звернувся до Товариства з проханням зарахувати попередню оплату, сплачену за товари № 2, які не були поставлені, в рахунок оплати за товари № 1.

Слід зазначити, що опис ситуації 1 містить суперечливу інформацію (зокрема, зазначено, що покупець здійснив повний розрахунок за товари та, водночас, просить зарахувати попередню оплату за товари № 2 в рахунок оплати товарів № 1).

У ситуації 2: Товариствому 2021 році було укладено з покупцем два договорина постачання товарів різної номенклатури (далі – товари № 1 та № 2).). У січні 2022 року було отримано часткові попередні оплати за товари № 1 і № 2, у лютому 2022 року здійснено відвантаження частини товарів № 1.У періоді, коли постачальник використовувавспрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, було поставлено ще частинутоварів № 1, а також повернуто покупцю надлишково сплачені кошти (у зверненні не зазначено, за які товари попередньо були сплачені такі кошти). Товари № 2 не відвантажувалися. Покупець звернувся до Товариства з проханням зарахувати попередню оплату, сплачену за товари № 2, які не були поставлені, в рахунок оплати за товари № 1.

У ситуації 3: Товариством у січні 2022 року було отримано попередню оплату за товари та складено і зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну.У періоді, коли постачальник використовувавспрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, відбулося часткове повернення такої попередньої оплати покупцю.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо порядку коригування податкових зобов’язань постачальника та податкового кредиту покупця і складання і реєстрації в ЄРПН відповідних розрахунків коригування у ситуаціях, описаних у зверненні.

Разом з тим, зважаючи на надання у зверненні суперечливої інформації (у ситуації 1), та інформації, що не дає змоги чітко ідентифікувати операції, здійснені платником податку (у ситуації 2), ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів,  пов'язаних  з обчисленням  і сплатою податків і зборів,  ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ, а особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності - розділом ХІV та підрозділом 8 розділу ХХ ПКУ.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання   товарів/послуг  за  готівку   -  дата  оприбуткування  коштів  у  касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 статті 187 ПКУ).

Згідно з пунктами 201.1, 201.7, 201.8 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операції з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 розділу V ПКУ

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань за податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ передбачено, що у разі, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Відповідно до підпункту 192.1.2 пункту 192.1 статті 192 ПКУякщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 Згідно року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у вказаному пункті.

Згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки, за умови виконання ними податкових обов'язків щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

Підпунктом 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ передбачено, що платники податку на додану вартість зобов'язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246).

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей, визначених зазначеним пунктом.

Згідно з підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.

Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, призупиняються права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ (у тому числі щодо складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування) на період використання особливостей оподаткування, встановлених підпунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Відповідно до норм ПКУ податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов’язань (дату першої події) окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Дані, зазначені у такій податковій накладній (зокрема, номенклатура товарів/послуг, кількість, обсяг), мають відповідати первинним документам, складеним за операцією.

У разі наявності підстав, визначених пунктом 192.1 статті 192 ПКУ, постачальником складається розрахунок коригування до такої податкової накладної та здійснюється відповідне коригування податкових зобов’язань.

Зокрема, у разі зарахування суми попередньої оплати за один товар в рахунок оплати іншого товару(без повернення коштів на поточний рахунок покупця), постачальник має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання такої попередньої оплати, та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ після його реєстрації в ЄРПН (яка здійснюється покупцем).

ПКУ не передбачено особливостей коригування податкових зобов’язань постачальника та податкового кредиту покупця у разі, якщо підстави, визначені пунктом 192.1 статті 192 ПКУ (зокрема, повернення покупцюкоштів, що були сплачені ним як попередня оплата, або зарахування попередньої оплати за один товар у рахунок оплати іншого товару),. виникли у періоді, в якому постачальник використовує спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки.

З урахуванням норм пункту 192.1 статті 192 ПКУ розрахунок коригування до податкової накладної складається на дату виникнення підстав, визначених цим пунктом. Водночасрозрахунок коригування не може бути складений у періоді, у якому постачальник використовував спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, та зареєстрований в ЄРПН  (у тому числі після відновлення реєстрації постачальника платником ПДВ), оскільки у такий період реєстрація постачальника платником ПДВ була призупинена.

Водночас ДПС повідомляє, що кожен конкретний випадок стосовно оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються платником податку, має розглядатися з урахуванням договірних умов і суттєвих обставин здійснення господарських операцій, а також усіх первинних (бухгалтерських) документів, оформленням яких вони супроводжувались.

При підготовці індивідуальної податкової консультації на звернення платника податку контролюючий орган не здійснює аналіз господарськоїдіяльності платника податку та не визначаєправомірність визначення податкових зобов’язань та складання податкових накладних за окремими господарськими операціями, яка може бути досліджена виключно в межах перевірок, що проводяться відповідно до норм ПКУ. Згідно зі статтею 36 ПКУ платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Разом з тим будь-який платник податку (у тому числі покупець, який у ситуації, описаній у зверненні, формує (коригує) податковий кредит)  у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації із відповідним зверненням, оформленим відповідно до вимог пункту 52.1 статті 52 ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).