Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс),розглянула звернення щодо оподаткування грошових коштів, отриманих повіреним (представником) від імені та для довірителя, стягнутих з боржника за рішенням суду,і в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у зверненні повідомив, що приватний виконавець не може перерахувати стягнуті з боржника кошти безпосередньо стягувачу … на його банківський рахунок у США в доларах США.
Для вирішення поставленого завдання по отриманню для стягувача (довірителя) від приватного виконавця коштів, стягнутих з боржника, представник стягувача (повірений) має намір отримати їх у гривнях у безготівковій формі на свій банківський рахунок, а згодом при першій можливості передати їх стягувачу (довірителю).
Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:
Чи відносяться до доходу, що підлягає оподаткуванню, кошти, стягнуті з божника за рішенням суду та отримані повіреним (представником стягувача) від приватного виконавця на власний поточний рахунок повіреного від імені, в інтересах і за довіреністю довірителя (стягувача), для послідуючої передачі стягнення довірителю (стягувачу)? Якщо не відносяться, то як має бути сформульовано найменування призначення відповідного платежу, яким приватний виконавець має перерахувати стягнуті з боржника кошти представнику стягувача?
Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
Відповідно до частини першої ст. 1000 ЦКУ за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.
У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (частина перша ст. 1003 ЦКУ).
Статтею 1006 ЦКУ визначені обов’язки повіреного, зокрема, повірений зобов’язаний надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв’язку з виконанням доручення.
Водночас ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
При цьому дохід з джерелом його походження з України –це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 цієї статті).
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військовогозборудо бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Враховуючи викладене, у разі якщо фізичною особою (повіреним) було передано кошти довірителю відповідно до умов договору доручення, то у розумінні Кодексу у повіреного доходу не виникає.
Разом з тим, якщо виплачені за рішенням суду кошти отримано повіреним та не виконано умови договору доручення в частині передання коштів довірителю, то такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу повіреного як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Слід зазначити, що згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 191.1 ст. 191 Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених цим Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультаціїз питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання,а такожвідповідальність учасників платіжного ринку України регулюються Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) та Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція № 163).
Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції, зокрема відповідає за дані, що зазначені ним у реквізиті платіжної інструкції «Призначення платежу» (частина друга ст. 87 Закону № 1591 та п. 35 Інструкції № 163).
Отже, з питання правильності заповнення призначення платежу під час перерахування стягнутих з боржника коштів представнику стягувача доцільно звернутися до Національного банку України.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |