Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ),розглянула звернення фізичної особи – підприємця …. від …. щодо практичного застосування норм законодавства під час здійснення діяльності фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку та в межах компетенції повідомляє.
Платник у своєму зверненні повідомив, що перебуває на спрощеній системі оподаткування третьої групи платника єдиного податку. Фізична особа – підприємець планує надавати послуги з питань консультування у сфері права як на території України юридичним особам – резидентам так і за межами митної території України нерезидентам України на підставі укладених зовнішньоекономічних договорів.
Платник податків має намір відкрити рахунок в іноземному банку, що здійснює свою діяльність за межами митної території України.
Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
Чи є правомірним віднесення до доходу фізичної особи – підприємця третьої групи платника єдиного податку доходу, вираженого в іноземній валюті та отриманого на розрахунковий рахунок фізичної особи в іноземному банку за результатом виконання зовнішньоекономічного контракту від нерезидента України, якщо обсяг фінансової операції не перевищує еквівалент 400 тис. грн та в подальшому фізична особа – підприємець не здійснила перерахування таких коштів на свій розрахунковий рахунок в Україні?
Чи є правомірним включення доходу, отриманого фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої, групи в іноземній валюті на розрахунковий рахунокфізичної особи – підприємця в іноземному банку за результатом виконання зовнішньоекономічного контракту від нерезидента України, якщо обсяг фінансової операції не перевищує еквівалент 400 тис грн, до суми доходу платника єдиного податку та сплата 5 відс. єдиного податку в зв’язку з отриманням такого доходу?
Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен громадянин має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічна діяльність – діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно із Законом України від 07 лютого 1991 року
№ 698-ХII «Про підприємництво» (частина друга ст. 5 Закону № 959).
Статтею 4 Закону № 959 передбачені види зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.
Правові засади здійсненнявалютнихоперацій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язкисуб’єктіввалютнихоперацій і уповноваженихустанов, відповідальність за порушення ними валютного законодавствавизначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютніоперації» (далі – Закон № 2473) та постановами ПравлінняНаціонального банку України.
Принципи валютного регулювання, яківикладені у ст. 2 Закону № 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичнихосіб – резидентівукладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконуватизобов'язання, пов'язані з цимиугодами, у національнійвалютічи в іноземнійвалюті, у тому числівідкриватирахунки у фінансовихустановахіншихкраїн.
Одночаснозауважуємо, що з метою застосуванняположень Закону
№ 2473 резидентами, зокрема, є фізичні особи – підприємці, зареєстрованізгідноіззаконодавством України.
Частиноютретьою ст. 4 Закону № 2473 передбачено, щорезиденти з урахуваннямобмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкриватирахунки в іноземнихфінансовихустановах та здійснюватичерезтакірахункивалютніоперації.
Порядок проведеннярозрахунків за валютнимиопераціямивизначаєтьсяНаціональним банком України (далі – НБУ) (частиначетверта ст. 5 Закону
№ 2473).
Такожслідзазначити, щоособливостівстановленняграничнихстроківрозрахунків за операціями з експортутаімпортутоваріввизначено ст. 13 Закону № 2473.
Згідно з частиною другою ст. 13 Закону № 2473 у разівстановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціямирезидентів з експортутоварівгрошовікоштипідлягаютьзарахуванню на рахункирезидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ.
Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, яке визначає заходи захисту, запроваджені НБУ, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запровадження цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення № 5).
Відповідно до п. 16 розділу I Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
Пунктом 23 Положення № 5 передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
При цьому термін «товар» уживається у значенні, визначеному Законом № 959, відповідно до ст. 1 якого товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі) (п. 2 розділу І Положення № 5).
Виходячи із зазначеного, чинним законодавством не заборонено фізичним особам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Водночаскошти за операціями суб’єктів господарювання – резидентів, зокрема, з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України.
Валютний нагляд та застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства здійснюються згідно з нормами, врегульованими ст.ст. 11 та 15 Закону № 2473 відповідно.
Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV ПКУ.
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Дохід, виражений в іноземнійвалюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземноївалюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Таким чином, для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України.
Показники, виражені в іноземній валюті, перераховуються у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату їх отримання.
Датою отримання доходів є дата надходження коштів на розрахунковий рахунок платника єдиного податку в Україні.
При цьому, якщофізичною особою – підприємцем з метою здійснення підприємницької діяльності за кордоном відкривається рахунок в іноземному банку як на фізичну особу – громадянина, а не для підприємницької діяльності і на такий рахунок надходять кошти за надані послуги в межах такої діяльності, то дохід у вигляді отриманих коштів включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом ІV ПКУ, відповідно до п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи, отримані з джерел за межами України.
Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно із п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час отримання доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом з джерел за межами митної території України, включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |