Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.10.2023 р. № 3424/ІПК/99-00-04-03-01-06

 Державна податкова служба України на звернення Банку щодо практичного застосування норм ст. 103 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) стосовно вимог з оформлення довідки про резидентський статус  резидентів США для цілей застосування зниженої ставки податку відповідно до українсько-американського договору про уникнення подвійного оподаткування,керуючись ст. 52  Кодексу, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, для цілей застосування положень Конвенції між Урядом України та Урядом США про уникнення  подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та  капітал, для застосування пониженої ставки податку нерезидент має надати Довідку про  резидентський статус, яка згідно з вимогами Кодексу має бути належним чином легалізована.

Враховуючи вищевикладене заявник просить надати роз’яснення щодо форми довідок резидентів США, а саме форми та виду бланку, тексту довідки, підпису відповідальної особи, наявності апостилю.

Відповідно до ст. 3 Кодексу чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 Кодексу.

Пунктом 103.2 ст. 103 Кодексу, встановлено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.

Відповідно до п. 103.4 ст. 103 Кодексу підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з  урахуванням  особливостей,  передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки  (або її нотаріально засвідченої копії),  яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103Кодексу).

Конвенція між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал (далі – Конвенція), яка ратифікована Законом України № 180/95-ВР від 26.05.1995, є чинною в українсько-американських  податкових відносинах з 05.06.2000 і застосовується до „осіб, що є резидентами однієї чи обох Договірних Держав, а також до інших осіб, якщо це спеціально передбачено в Конвенції” (п. 1 ст. 1 Конвенції). Податками, на які поширюються положення Конвенції, зокрема в Україні, є „податок на доход (прибуток) підприємств” (п. 1 ст. 2 Конвенції).

Критерії для визначення резидентського статусу осіб, на яких поширюється Конвенція, встановлено ст. 4 (Резиденція) Конвенції.

Слід зазначити, що  Конвенцією не регулюються питання процедурного характеру, які виникають при практичному застосуванні її положень, зокрема ст. 4 Конвенції. Такі питання вирішуються кожною Договірною Державою (Україною та США) в межах її національного (внутрішнього) законодавства, яким встановлюється відповідний порядок застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування при виплати доходів нерезидентам, у тому числі в частині вимог щодо документального підтвердження іноземної резиденції.

Отже, в Україні ст. 103 Кодексу встановлено порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, що містять певні вимоги, зокрема, зазначені у п.103.5 ст. 103 Кодексу,  стосовно документу (довідки), яка підтверджує резиденцію особи, що є резидентом країни, з якою укладено такий міжнародний договір.

З метою застосування заявником відповідних положень Конвенції, всі вимоги до документальних підтверджень, передбачені порядком, встановленим ст. 103 Кодексу, мають бути виконані.

Щодо застосування форми довідки про резиденцію, яка видається іноземним компетентним органом, як однієї з вимог, встановленої п. 103.5 ст. 103 Кодексу, то за попередніми повідомленнями уповноваженого компетентного органу з боку США (визначеного у п. 1 ст. 3 Конвенції) – Служби внутрішніх доходів (IRS), сертифікат (довідка) резиденції за формою № 6166, яка видається Філадельфійським сервісним центром, що є структурним підрозділом IRS, є єдиною формою підтвердження права особи (резидента США) на пільги, передбачені міжнародними двосторонніми договорами про уникнення подвійного оподаткування, у т.ч. Конвенцією.Така довідка видається заявникам у паперовому вигляді  (із застосуванням засобів підвищеного захисту), але також повідомлялось про наміри американської сторони запровадити електронну форму 6166.

Наразі між уповноваженими компетентними органами України та США узгоджується питання щодо порядку (способу) видачі та легалізації (апостилізації) в США документів, які підтверджують податкову резиденцію США за формою № 6166.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).