X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.10.2023 р. № 3533/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                             ТОВ «» (далі – ТОВ) щодопорядку оформлення первинними документами господарських операцій (списання пошкоджених готових виробів, які повертаються з магазинів на виробництво, списання напівфабрикатів одягу, в яких виявлені дефекти),та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні,ТОВ є лідером у галузі легкої промисловості України повного циклу. ТОВ впроваджує найновіші технології у виробництво, закуповує за кордоном найкраще обладнання, барвники, розробляє актуальні дизайни для того, щоб українська продукція могла конкурувати з відомими зарубіжними брендами.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

Чи є затверджена форма акту списання пошкоджених готових виробів, які повертаються з магазинів на виробництво, списання напівфабрикатів одягу, в яких виявлені дефекти, якою зобов’язані користуватись суб’єкти господарювання?Чи потрібно в акті списання перераховувати повністю всі матеріали та сировину, зарплату та інші витрати, які пішли на виготовлення готового одягу або йогонапівфабрикатів чи достатньо вказувати собівартість одиниці  напівфабрикату чи готового виробу, який списується, окремою сумою за кожен артикул і в кінці підсумовувати суму списання та кількість списаних одиниць?

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту .

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України  від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996-XIV).

Згідно з частиною першою ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити, визначені частиною другою ст. 9 Закону № 996-XIV.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996-XIV).

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, зі змінами та доповненнями.

Отже, з питання порядку оформлення первинними документами господарських операцій (списання пошкоджених готових виробів, які повертаються з магазинів на виробництво, списання напівфабрикатів одягу, в яких виявлені дефекти),  доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

       Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).