Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.10.2023 р. № 3473/ІПК/19-00-09-03

Головне  управління ДПС у Тернопільській області за результатами  розгляду Товариства щодо питання зберігання пального, яке використовуватиметься виключно для заправлення генератора, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі-Кодекс) від 02.12.2010 року №2755-VI повідомляє.

У  своєму зверненні  Товариство поінформувало, що планує придбати дизельний-генератор (стаціонарний і портальний) для забезпечення безперебійної роботи в умовах військового стану. Придбаватися паливо буде лише для генератора для внутрішнього використання і зберігатиметься в тарі до 200 л. - сумарно до 2000 л.

Інформуючи про зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

Чи необхідна ліцензія на зберігання пального?

Чи необхідно реєструвати акцизний склад?

Чи потрібно сплачувати екологічний податок?

Чи подавати 20-ОПП на генератори?

 

1. Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі – Закон №481), запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до ст.15 Закон №481 зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п'ять років.

Ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб’єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємкостей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Законом України від 13 грудня 2022 року №2836-ІХ « Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», який набрав чинності 03.01.2023, встановлені тимчасові норми на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування щодо особливостей тимчасового спрощеного порядку зберігання пального, яке використовуються для заправлення електрогенераторної установки, шляхом змін до статті 18 Закону №481 , яким встановлено, що:

1) суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об'єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);

 2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об'єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на підставі безоплатного подання до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі - декларація).

У декларації зазначаються відомості про:

- суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво):

- для юридичної особи - організаційно-правова форма, повне і скорочене найменування (за наявності), ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або його уповноваженого представника;

- для фізичної особи - підприємця - прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України), місце проживання, контактний номер телефону, адреса електронної пошти);

- загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Декларація може бути подана у довільній формі за вибором суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) нарочно, поштою або в електронному вигляді, в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об'єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

У разі якщо в період дії воєнного стану на території України та протягом тридцятиденного строку з дня його припинення або скасування контролюючим органом буде виявлено факти зберігання суб'єктом господарювання пального в обсягах понад 2000 літрів без отримання ліцензії та за відсутності належним чином поданої декларації, до такого суб'єкта господарювання застосовується відповідальність, передбачена статтею 17 Закону №481 за здійснення зберігання пального без ліцензії.

Зважаючи на вище викладене, якщо товариство зберігатиме пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів, на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, обов’язку щодо отримання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) не виникатиме.

 

2. Відповідно до п.п.14.1.6 п.14.1 ст.14 Кодексу, акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

- приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб'єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

- приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

- паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

- приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Крім того, пунктом 47 підрозділу 5 Розділу XX «Перехідні положення» Кодексу визначено, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, в доповнення до критеріїв, визначених підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, не є акцизним складом:

- приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2000 літрів;

- приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких виконуються умови, зазначені в абзаці другому цього пункту, та одночасно зберігається або реалізується пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Враховуючи вищевикладене, якщо підприємство зберігатиме пальне, яке використовуватиметься виключно для заправлення генератора та загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального не перевищуватиме 2000 літрів, обов’язку щодо реєстрації акцизного складу не виникатиме.

 

3. Відповідно до п. 240.1 ст. 240 Кодексу платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
        Підпунктом 14.1.230 пункту 14.1 статті 14 Коденсу визначено, що стаціонарне джерело забруднення - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

        Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-ХІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, для цілей застосування розділу VIII (Екологічний податок) Кодексу, із визначення стаціонарних джерел забруднення (в значенні п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) виключені електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД.

        Таким чином, у власників електрогенераторних установок, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД, не виникають податкові зобов’язання з екологічного податку.

 

4. Пунктом 63.3 ст. 63 Кодексу визначено, що об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом Кодексу.

Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, у порядку, встановленому розділом VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП).

У повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

При наданні повідомлення за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення надання інформації про однотипні об’єкти оподаткування, що розміщені за однією адресою. Зокрема, якщо подається інформація про генератори, які розташовані на одній території чи в одному приміщенні, то у повідомленні за ф. № 20-ОПП зазначається інформація про територію або приміщення, де вони розташовані, як про один об’єкт оподаткування.

Додатково повідомляємо, що принцип укрупнення не застосовується при наданні інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, в одному повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці) (пункт 8.4 розділу VIIІ Порядку № 1588).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).