Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.10.2023 р. № 3543/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба України у зв’язку із надходженням звернення фізичної особи-підприємця (далі – Підприємець) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПК України), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Підприємець здійснює діяльність з продажу товарів через мережу Інтернет (інтернет торгівля), доставка товару здійснюєтьсяОСОБА_1 відповідно до Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, що розмішений на її сайті, а приймання оплати за товар – виключно на поточні банківські рахунки продавця (або напряму від покупця на поточний рахунок у форматі IBAN, або від небанківської фінансової установи- ОСОБА_2). При цьому у місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються.

У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків за товари (послуги) Підприємець звернувся із запитанням щодо необхідності застосовування ним реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у описаній ситуації при надсиланні товарів клієнтам через експедитора ОСОБА_1 і отриманні оплати за продані товари шляхом переказу коштів через небанківського надавача фінансових послуг ОСОБА_2.

З метою надання відповіді на питання слід зазначити, відповідно до умов Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, який додано до звернення та розміщеного на сайті ОСОБА_1, ОСОБА_1є експедитором, який не доставляє товари споживачам, а лише організовує процес перевезення таких товарів в межах договору з їх продавцями.

Також, зі змісту договору, та наявної в ДПС інформації, ОСОБА_1 не приймає оплату за товари, та як результат не видає фіскальних чеків.

Відповідно до умов Договору на переказ коштів для суб’єктів господарювання, розміщеного на сайті ОСОБА_2, ОСОБА_2 не є учасником операцій з купівлі-продажу товарів/робіт/послуг або іншого правочину укладеного між покупцями та Підприємцем.

Звертаємо увагу, що ОСОБА_2 як надавач платіжних послуг надає ініціатору переказу коштів фіскальний чек, який підтверджує лише прийняття ним від ініціатора переказу готівки чи електронного платіжного засобу для переказу коштів за наданими реквізитами, що є окремою операцією.

Такий чек від ОСОБА_2 окрім того, що не є підтвердження вчинення електронного правочину (купівлі-продажу товарів), ще й не надасть можливості реалізувати покупцем його права на повернення чи обмін товару, у разі придбання товару неналежної якості.

Таким чином, із технічної точки зору, між Підприємцем як продавцем товарів, покупцями цих товарів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбуваються різні господарські операції.

Так, у описаній Підприємцем ситуації, між Підприємцем та покупцями здійснюються операції купівлі-продажу товарів; між  Підприємцем та ОСОБА_1 – надання послуг з організації перевезень відправлень; між  Підприємцем та ОСОБА_2 – надання послуг з переказу належних йому коштів.

Оскільки, відповідно до наведених Підприємцем умов договорів, суб’єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є лише Підприємець(продавець), який здійснює продаж товарів, і покупець, як отримувач такого товару. Саме тому продавець, а не надавач платіжних послуг, зобов’язаний видати відповідний документ, що підтверджує право власності на товари покупцю.

Наголошуємо, що небанківським надавачам платіжних послуг, як і банкам в Україні заборонено ведення діяльності у сфері матеріального виробництва та торгівлі.

Поряд із зазначеним, слід враховувати, що описані Підприємцем способи взаємодії із покупцями підпадають під дію регулювання частини першої статті 694 Цивільного кодексу України відповідно до якої, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Зазначене встановлює обов’язок продавця передати товар покупцеві до моменту його оплати останнім. Відстрочення платежу означає здійснення повної оплати товару у строки, встановлені договором, через деякий час після одержання товару. Якщо відстрочення платежу полягає у здійсненні платежів частинами, встановленими договором, воно іменується розстроченням платежу. Якщо предметом договору з відстроченням або розстроченням платежу є речі, визначені родовими ознаками, він є різновидом комерційного кредиту.

Водночас, відстрочення та/або розстрочення платежів, як оплати за товар жодним чином не повинні впливати на обсяг обов’язків продавця та прав покупця визначених статтями 664, 655 та 662 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, та як відповідь на питання повідомляємо, оскільки, продаж товарів звідстроченням / розстроченням платежу передбачає їх передачу покупцеві до моменту оплати, тому у таких випадках продавець в момент відпуску товару має сформувати відповідний розрахунковий документ встановленої форми та змісту із зазначенням у ньому форми оплати «відстроченням / розстроченням платежу», або іншої, що відповідно до закону більш якісно характеризує правовідносини, що склались між покупцем та продавцем.

Поряд із цим слід зазначити, що оскільки Підприємець після передачі експедитору відправлення участі у його врученні не приймає, то як результат,не можестверджувати, що у місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПК Україниподаткова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.