Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.10.2023 р. № 3492/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення ТОВ …. щодо окремих норм діючого законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що планує укласти угоду про відступлення права вимоги з фізичною особою – резидентом України.

За даною угодою фізична особа, яка є первісним кредитором передає ТОВ ….права вимоги, які випливають з договору про надання позики до іншої юридичної особи – резидента України (боржника).

Згідно договору позики боржник зобов’язаний у встановлені терміни повернути суму позики і сплатити проценти за користування позикою. За відступлення права вимоги ТОВ … зобов’язане у визначені договором терміни сплатити фізичній особі (первісному кредитору) вартість права вимоги, яка за домовленістю сторін відповідає сумі позики, наданої боржнику.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

Чи повинно ТОВ …. оподатковувати податком на доходи фізичних осіб і військовим збором суму грошових коштів,які перераховуються фізичній особі згідно договору про відступлення права вимоги?

Якщо повинні утримувати і сплачувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, то на яку дату зобов’язані сплатити податки:

на дату фактичного перерахування коштів фізичній особі(первісному кредитору чи відповідно до п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ в строки, встановлені для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів , наступних за місяцем нарахування заборгованості перед фізичною особою?

Чи має право ТОВ …., яке за своїм правовим  статусом не є фінансовою установою, на підставі договору про відступлення права вимоги нараховувати і отримувати проценти?

Чи повинно ТОВ …. визнавати дохід за процентами і на яку дату?

Чи буде вважатись оподатковуваним доходом фізичної особи сума процентів за договором позики при умові, що фізична  особа не отримувала від боржника проценти, а заборгованість за процентами передала ТОВ ….відповідно до договору про відступлення права вимоги. Якщо так, то хто є відповідальним за сплату податку на доходи фізичних осіб і військового збору з процентів і на яку дату виникає оподатковуваний дохід?

Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочинщодозаміни кредитора у зобов’язаннівчиняється у такійсамійформі, що і правочин, на підставіякоговиниклозобов’язання, право вимоги за якимпередається новому кредиторові (ст. 513 ЦКУ).

Статтею 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, щоіснували на момент переходу цих прав, якщоінше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.п. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 ПКУ позика – це грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Отже, в розумінні ПКУ позику надають виключно фінансові установи або нерезиденти, крім нерезидентів, які мають офшорний статус.

Водночас згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансова допомога – це допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, який отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2       ст. 164 ПКУ).

Ставка податку на доходи фізичних осіб встановлена у розмірі 18відсотків(п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Також вказаний дохід, є об’єктом оподаткування військовим збором (далі – збір) (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку/збору до бюджету визначено ст. 168 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок/збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ та п.п. 1.3п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п.  168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Разом з тим, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ встановлено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Враховуючи викладене, сума коштів, яка виплачується юридичною особою на підставі договору про відступлення права вимоги фізичній особі у вигляді компенсації, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Зауважуємо, що оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і військовим збором є виключно дохід, який нараховується (виплачується) фізичній особі.

Що стосується питання чи має право ТОВ …., яке за своїм правовим  статусом не є фінансовою установою, на підставі договору про відступлення права вимоги нараховувати і отримувати проценти повідомляємо.

Оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ПКУ до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання правомірності укладення договорів та їх виконання не належать до компетенції ДПС.

Відступлення права вимоги – це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації  (п.п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п. 1 частини першої ст. 512 ЦКУ кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Порядок укладення та виконання договорів факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) встановлено Главою 73 ЦКУ.

Отже, питання укладення та виконання договорів щодо відступлення права вимоги регулюються нормами ЦКУ.

        З питання чи повинно ТОВ «Яра Груп» визнавати дохід за процентами і на яку дату зазначаємо

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

ПКУ не передбачено різниць для коригування платником податку на прибуток підприємствфінансового результату до оподаткування за операціями з отримання процентів від юридичної особи – резидента України (боржника) при виконанні правочинів з відступлення права вимоги.

Такі операції платника податку на прибуток підприємств при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування цим податком відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 ЗаконуУкраїни від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Таким чином, питання бухгалтерського обліку підприємствомпроцентів від іншої юридичної особи – резидента України (боржника) при виконанні правочинів з відступлення права вимоги  належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.