Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ПрАТ …. щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні повідомив, що здійснював у ІV кварталі 2021 року нарахування дивідендів за простими акціями учасникам по яким відсутні реєстраційні номери облікової картки платника податків.
При цьому акціонери ПрАТ …., які мають право на отримання дивідендів подають у 2023 році дані щодо реєстраційних номерів облікової картки платника податків.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
Чи відображати платнику податків в додатку 4ДФ«Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток4 ДФ) до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб і, сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), нараховані доходи та нарахований податок на доходи фізичних осіб, військовий збір акціонеру товариства у вигляді дивідендів при відсутності інформації про реєстраційні номери облікової картки платника податків та неможливості отримати зазначені дані у період нарахування у звітному податковому періоді?
Якщо так, то яким чином відображати податковому агенту у Додатку 4ДФ до Розрахунку сплату податку на доходи фізичних осіб і військового збору, якщо фактична виплата дивідендів відбудеться в період надання акціонерами інформації про реєстраційні номери облікової картки платника податків, а саме у наступних періодах?
Якщо ні, то яким чином податковому агенту включити до Додатку 4ДФ до розрахунку отримані в наступних податкових періодах дані про реєстраційні номери облікової картки платника податків щодо акціонерів товариства, яким були нараховані доходи у вигляді дивідендів у попередніх звітних періодах, але не відображені у Додатку 4ДФ після отримання інформації від акціонерів в періоді, наступному за звітним?
Яким чином платнику податків при виконанні норм Кодексу, а саме при поданні уточнюючого розрахунку до Додатку 4ДФ до Розрахунку, запобігти застосуванню штрафних санкцій?
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).
Пунктом 191.1 статті 191Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультаціїз питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються пасивні доходи (крім зазначених упп. 165.1.2та165.1.41п. 165.1 ст. 165 Кодексу) (п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Пасивні доходи для цілей розділу IV Кодексу – це доходи, отримані у вигляді, зокрема, дивідендів (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Порядок оподаткування дивідендів передбачено п. 170.5 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.5.1 якого податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених уп.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.
Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (п.п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).
Доходи, зазначені в п. 170.5 ст. 170 Кодексу, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною пп. 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (п.п.170.5.4 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані, зокрема,подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, Розрахунок (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Форма Розрахунку і Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, із змінами (далі – Порядок).
Порядок заповнення показників Додатка 4 до Розрахунку визначений п. 4 розділу IV Порядку.
Так, у графі 2 «Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» рядка 06 розділу I «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), про яку надається інформація в Додатку 4 ДФ до Розрахунку (п.п. 2
п. 4 розділу IV Порядку).
При цьому згідно з п. 70.5 ст. 70 Кодексу фізичні особи– платники податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи – платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу.
Фізична особа – платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов’язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред’явити паспорт.
Пунктом 70.12 ст. 70 Кодексу визначено, що реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами – підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема у разі:
виплати доходів, з яких утримуються податки згідно з законодавством України. Фізичні особи зобов’язані подавати інформацію про реєстраційний номер облікової картки юридичним та фізичним особам, що виплачують їм доходи.
При цьому зауважуємо, що документи, пов’язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ст. 70 Кодексу, які не мають реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ст. 70 Кодексу).
Крім того, відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Таким чином, фізичні особи зобов’язані подавати інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків абосерію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті)юридичним особам, що виплачують їм доходи.
У разі ненадання фізичними особами – акціонерами юридичної особи зазначених даних юридичній особі, документи, які свідчать про нарахування доходу у вигляді дивідендів, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |