Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.10.2023 р. № 3499/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє наступне.

Платник податків у своєму зверненні повідомила, що являється одним із засновників та членів правління іноземної компанії.

        Відповідно до норм Кодексу обов’язок подавати повідомлення про контрольовані іноземні компанії (далі – КІК) виник у платників податків з 01.01.2022.

        Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. З якого моменту (дата) у контролерів іноземних компаній виникає обов’язок  подавати повідомлення про КІК?
2. Чи дійсно на даний момент, у зв’язку з введеним карантином та воєнним станом на території України зупиненні строки подання повідомлення про КІК та річної декларації за 2022–2023 роки?
3. В який строк та до якої конкретно дати контролери іноземних компаній зобов’язані подати повідомлення про КІК, з урахуванням введеного воєнного стану та карантинних обмежень на території України, за 2022–2023 роки та з якого моменту останній необхідно обраховувати?
4. Чи будуть застосовуватися штрафні  санкції до осіб, які на даний момент не подали повідомлення про КІК за 2022–2023 роки?

Щодо питання 1

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) розділ І Кодексу доповнено статтею 39² «Контрольовані іноземні компанії», яка набрала чинності з 01 січня 2022 року.

КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної
особи – резидента України або юридичної особи – резидента України (пункт 39².1.1 статті 39² Кодексу).

Згідно з підпунктом 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² розділу І Кодексу фізична особа (юридична особа) – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;

заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;

ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичної особи (юридичної особи) – резидента України протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Форма та порядок надсилання до контролюючого органу повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512 (далі – повідомлення).

Таким чином, фізична особа – резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) КІК, зобов'язана повідомляти контролюючий орган, зокрема, про набуття/відчуження частки в іноземній юридичній особі та/або здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки визначені підпунктом 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² розділу І Кодексу.

Щодо питань 2 – 4

Згідно з пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №338 «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації», а саме  з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров'я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 30 червня 2023 року.

У зв’язку з завершенням дії карантину, з 01 серпня 2023 року припинилася дія норм Кодексу, якими на період дії карантину встановлювалися окремі пільгові режими оподаткування.

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, справляння податків i зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Таким чином, діяпідпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не звільняє контролюючу особу від виконання обов’язкуподання повідомлення набуття або припинення участі у КІКв період воєнного стану починаючи з 24.11.2022.

Відтак у разі відсутності підтвердження неможливості своєчасного виконання контролюючою особою обов’язку щодо подання повідомлення у період воєнного стану починаючи з 24.11.2022, до контролюючої особи буде застосовано відповідальність, передбачену пунктом 120.7 статті 120 розділу ІІ Кодексу.

Відповідно до пункту 120.7 статті 120 розділу ІІ Кодексу передбачено, що неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені підпунктом 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

З огляду на зазначене, чинна редакція пункту 120.7 статті 120 розділу ІІ Кодексу не передбачає застосування штрафу за несвоєчасне (з недотриманням строків, передбачених підпунктом 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² Кодексу) повідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою.

Додатково повідомляємо, що законопроєктом№ 8137 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній» передбачено зміни до пункту 120.7 статті 120 Кодексу в частині доповнення штрафом за несвоєчасне повідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені підпунктом 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу.

Таким чином, до контролюючої особи, яка подає повідомлення, зокрема, про набуття/відчуження частки в іноземній юридичній особі та/або про початок/припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою після спливу 60-ти денного строку на його подання, штрафні санкції, передбачені пунктом 120.7 статті 120 розділу ІІ Кодексу, не застосовуються.

Водночас у разі пропуску 60-ти денного строку на подання повідомлення, платник податків, у якого виникає обов’язок щодо подання такого повідомлення, не звільняється від обов’язку його подання після спливу такого строку.

Отже, платнику податків необхідно подати повідомлення навіть у разі пропуску 60-ти денного строку на його подання.

Слід зазначити, що відповідно до 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² Кодексу контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.

До звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Відповідно до пункту 54підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлені такі особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду:

першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарномуроку – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про КІК за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку КІК, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

Отже, 1 травня 2024 року– граничний термін подання декларації про майновий стан та доходи за 2023 рік для громадян, які відповідно до законодавства зобов’язані декларувати доходи. Граничний термін сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору, які нараховані у декларації –31 липня 2024 року. Декларацію з податку на прибуток за 2023 рік необхідно подати упродовж  60  календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду, тобто до 29.02.2024 (включно).

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.