X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.10.2023 р. № 3555/ІПК/99-00-24-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що спільно з іншими власниками, в тому числі фізичними особами – резидентами України володіє часткою в іноземній компанії, яка є резидентом …..

Спільна частка володіння в іноземній компанії фізичних осіб – резидентів України перевищує 50 відсотків.

Платник податків не має можливості здійснювати суттєвий вирішальний вплив на рішення іноземної компанії щодо укладання угод, розпорядження активами та прибутком, припиненням діяльності та інших операцій. Також у платника податків відсутні інші підстави щодо визнання фактичного контролю, які визначені п.п. «а»–«г» п.п. 392.1.6 Кодексу.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

  1. Чи правильним є висновок щодо відсутності підстав визнання фізичної особи – резидента України контролюючою особою у 2022–2023 роках відносно іноземної компанії за вищевказаних умов?
  2. Якщо вбачаються підстави для визнання платника податків з часткою володіння в розмірі 19,8307 відс. без наявності фактичного контролю контролюючою особою у 2022–2023 роках, то платник податків просить зазначити норми Кодексу, які є підставами для такого висновку, а також надати роз’яснення щодо обов’язків платника податків, пов’язаних з визнанням його контролюючою особою у 2022–2023 роках?  

       Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до п. 14 розділу I Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) розділ I Кодексу доповнено ст. 392 щодо запровадження контролю стосовно контрольованої іноземної компанії.

Разом з тим згідно із Законом України від 17 грудня 2020 року № 1117-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» зазначена норма набрала чинності з 01.01.2022.

Згідно з п.п. 392.1.1п. 392.1ст. 392 Кодексу контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених Кодексом.

Відповідно до п.п. 392.1.2 п. 392.1ст. 392  Кодексу з урахуванням положень ст. 392 Кодексу контролюючою особою є, зокрема, фізична особа – резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) контрольованої іноземної компанії.

        Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо, зокрема, фізична особа – резидент України (далі – контролююча особа):

        а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж
50 відс., або

        б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відс., за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відс., або

        в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

        Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з п. 392.1ст. 392 Кодексу та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.

        При цьому п.п. 392.1.3 п. 392. 2.1 ст. 392 Кодексу передбачено, що під часткою в іноземній юридичній особі розуміються корпоративні права, права в утворенні без статусу юридичної особи, до активів якої входить частка у юридичній особі, чи будь-які інші аналогічні права та/або правомочності, що надають фізичній або юридичній особі право:

         а) впливу на відповідну частку голосів у вищому органі управління іноземної юридичної особи (загальних зборах акціонерів, учасників або іншому аналогічному органі), та/або

         б) на отримання відповідної частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або

         в) блокування рішення про розподіл частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або

         г) на отримання відповідної частини активів іноземної юридичної особи у разі її ліквідації або припинення.

         У разі якщо відповідно до належного фізичній особі розміру частки обсяги прав, передбачені підпунктами «а» – «в» п.п. 392.1.3 п. 392.1 ст. 392 Кодексу, є різними, для цілей Кодексу приймається найбільше значення такої частки.

         Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відс., та разом з іншими  фізичними особами – резидентами України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить більше 50 відс., то така іноземна юридична компанія визнається контрольованою іноземною компанією у розумінні Кодексу.

        Згідно з п.п. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 Кодексу фізична особа (юридична особа) – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

        кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;

        заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;

ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

        Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичної особи (юридичної особи) – резидента України протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

        Форма та порядок надсилання до контролюючого органу повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи затверджені наказом Міністерства фінансів України  від 22.09.2021 № 512.

        Таким чином, фізична особа – резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) контрольованої іноземної компанії, зобов'язана повідомляти контролюючий орган, зокрема, про набуття/відчуження частки в іноземній юридичній особі та/або здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, визначені п.п. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.