Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.10.2023 р. № 3584/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                             ПАТ «» (далі – ПАТ) щодо оподаткування податком на прибуток операцій за договором комісії, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ПАТ веде бухгалтерський облік згідно з міжнародними стандартами.

ПАТ здійснює операцію по договору комісії, де виступає комісіонером. До комісіонера право власності не переходить, а тому отримані товари від комітента на баланс комісіонер не оприбутковує, вони обліковуються на позабалансовому рахунку. Продаж товару, отриманого на комісію, відображається як звичайний продаж товару. У ПАТ виникла дебіторська заборгованість за відвантажений товар, взятий на комісію.

Як зазначає платник, після продажу товару, комісіонер формує заборгованість перед комітентом на дату продажу товару. Для цього, комісіонер зменшує дохід, отриманий від реалізації комісійного товару на продаж.

Платник повідомляє, що товари, прийняті на комісію, не є власністю комісіонера, тому при  їх реалізації у комісіонера не виникає дохід від їх продажу та не виникають витрати у вигляді собівартості реалізованих товарів. До доходу комісіонера включається лише сума комісійної винагороди.

        Комісіонер вважає, що він порушив обов’язок зі сплати грошових коштів комітенту.

       ПАТ (комісіонер) просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

       чи будуть у комісіонера витрати по списанню заборгованості покупця і доходи при списанні заборгованості перед комітентом після закінчення терміну позовної давності, оскільки товар не є власністю комісіонера.

       Відповідно до частини першої ст. 1011 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (частина перша ст. 1013 ЦКУ).

Якщо комітент відповідно до договору комісії передає комісіонеру товари для подальшого продажу, то право власності на ці товари від комітента до комісіонера не переходить.

Згідно з п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

       Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування по операціях, здійснених в рамках договору комісії на продаж товарів.

Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування та, відповідно, об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від

16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).

Отже, питання формування доходів та витрат у бухгалтерському обліку, у т. ч. за операціями за договором комісії, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).