Державна податкова служба України розглянула звернення Банку щодо порядку нарахування ПДВ при здійсненні операцій зі звернення стягнення на заставне майнота, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби перебувають виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих документів щодо звернення стягнення на предмети іпотеки, стягувачем за якими є Банк.Більшість боржників у таких виконавчих провадженнях є платниками ПДВ.
У разі, якщо майно, яке є предметом стягнення, було не реалізоване на електронних аукціонах, таке майно може бути залишено Банком за собою.
Банк просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:
1) включення ПДВ до ціни майна, яке залишається за Банком у ситуації, описаній у зверненні;
2) порядку дій Банку щодо сум ПДВ, включених до ціни такого майна, під час набуття Банком права власності на таке майно.
Також Банк пропонує ДПС надати пропозиції Міністерству юстиції України щодо нормативного врегулювання у відповідному наказі Міністерства юстиції України питання включення ПДВ до ціни зазначеного майна.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).
Статтею 5 ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Відповідно до статті 33 Закону України від 5 червня 2003 року№ 898-IV «Про іпотеку» (далі - Закон № 898),у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Статтею 39 Закону № 898 передбачено, що у разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, а також реалізації майна, на яке звернено стягнення, визначеноЗаконом України
від2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404).
Згідно з частиною першою статті 48 Закону № 1404 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред’явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).
Частинами першою, пʼятою, шостою та девʼятою статті 61 Закону № 1404 передбачено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 Закону № 1404) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною.
Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості виставляються на повторні електронні торги.У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на третій електронний аукціон.У разі нереалізації майна на третьому електронному аукціоні виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.
Майно передається стягувачу за ціною третього електронного аукціону або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 статті 187 ПКУ).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).
Пунктом 198.1 статті 198 ПКУ встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненнях, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1, 2
Якщо майно, що було предметом іпотеки та реалізовувалось на електронних торгах, було не реалізоване на таких торгах,іБанк залишаєтаке майно за собою та отримує підставидля подальшого оформлення права власності на таке майно (як це передбачено частиною дев’ятою статті 61 Закону № 1404), то операція з передачі такого майна Банку для боржника (іпотекодавця) є операцією з постачання товарів (майна). У разі, якщо іпотекодавець є зареєстрованим платником ПДВ, він зобов'язаний визначити податкові зобов'язання за такою операцією у загальновстановленому порядку за правилом «першої події». База оподаткування за такою операцією визначається виходячи з договірної вартості майна, за якою таке майно передається Банку. При цьому Банк має можливість сформувати податковий кредит на підставі отриманої від платника податку - іпотекодавця податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН.
Разом з тим ДПС зазначає, що питання оподаткування регулюються нормами ПКУ. Водночас внесення змін до нормативно-правових документів (зокрема, наказів), виданих Міністерством юстиції України, у тому числі щодо питань включення ПДВ до ціни майна (предмету іпотеки), яке залишається за Банком після того, як таке майно не було реалізоване на електронних торгах,не належить до компетенції ДПС.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |