Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Підприємство щодо деяких питань пов’язаних з помилковим перерахуванням коштів покупцем товарів/послуг на рахунок продавця у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА ПДВ), та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.
У своєму зверненні Підприємством повідомлено про помилкове перерахування у грудні 2020 року контрагентом коштів, як оплату за товар, на рахунок Підприємства в СЕА ПДВ, відтоді такі кошти знаходяться на такому рахунку як надміру сплачені суми податкових зобов’язань з ПДВ.
При цьому, Підприємством зазначено, що такий контрагент звернувся до нього з проханням повернути йому такі кошти.
Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань щодо:
1. можливості зарахування ДПС України за зверненням Підприємства коштів, що рахуються як надміру сплачені суми податкових зобов’язань з ПДВ, з рахунку Підприємства в СЕА ПДВ на інші рахунки, на які сплачуються платежі до Державного бюджету України;
2. зарахування таких коштів у рахунок податкових зобов’язань Підприємства з ПДВ;
3. повернення таких коштів контрагенту, яким вони були сплачені, та визначення податкових зобов’язань Підприємством, у випадку перерахування контрагентом коштів, як оплату за товар, на рахунок Підприємства в СЕА ПДВ.
Щодо питання 1
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ Кодексу.
Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено статтею 2001 Кодексу і підрозділом 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу та регламентовано Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок № 569).
Рахунок у СЕА ПДВ – це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який перераховуються кошти відповідно до пункту 2001.4 статті 2001 Кодексу (пункт 4 Порядку № 569).
Відповідно до пункту 2001.4 статті 2001 Кодексуна рахунок у СЕА ПДВ платника зараховуються кошти:
а) з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу (далі – реєстраційна сума);
б) з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.41 статті 43 Кодексу;
ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку.
Згідно пункту 2001.5 статті 2001 Кодексу з рахунку у СЕА ПДВ платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у цьому звітному періоді.
Пунктом 2001.6статті 2001 Кодексу визначено, щоза підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 Кодексу.
Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в СЕА ПДВ платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку.
На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника, на момент подання заяви зменшується значення реєстраційної суми шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в СЕА ПДВ з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника (∑ПопРах).
Перерахування коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (∑ПопРах) не призведе до формування від’ємного значення реєстраційної суми (∑Накл).
Таким чином, платник податку має право на перерахування коштів з його рахунку в СЕА ПДВ виключнодо бюджету в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ та/або на рахунок такого платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника, у розмірі, що перевищує суму задекларованих ним до сплати до бюджетуподаткових зобов’язань та суми податкового боргу з ПДВ,у тому числі, якщо такі кошти перераховано на такий рахунок в СЕА ПДВ іншим платником податків,у порядку визначеному статтею 2001 Кодексу та Порядку № 569, та за умов відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у цьому звітному періоді, та якщо таке перерахування коштів не призведе до формування від’ємного значення реєстраційної суми (∑Накл).
При цьому, перерахування таких коштів здійснюється відповідно до поданої до контролюючого органу платником податку у складі податкової звітності з ПДВ заяви про таке повернення.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21).
Згідно з пунктом 10 розділу III Порядку № 21, одним із додатків до декларації з ПДВ є Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (далі – заява).
Заява передбачає заповнення платником податку відомостей щодо суми коштів на рахунку у СЕА ПДВ, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, лише у разі наявності суми коштів на рахунку у СЕА ПДВ, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, та якщо прийнято рішення щодо їх перерахування на рахунок платника у банку/ небанківському надавачу платіжних послуг або до бюджету в рахунок погашення податкового боргу, яке відображено у заяві.
Щодо питання 2
Згідно пункту 200.1 статті 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно пункту 200.2 статті 200 Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу.
Розрахунки з бюджетом у СЕА ПДВ здійснюються з рахунків платника податку в СЕА ПДВ, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 Кодексу (абзац другий пункту 2001.2 статті 2001 Кодексу).
Як зазначено вище,з рахунку у СЕА ПДВ платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду (пункт 2001.5 статті 2001 Кодексу).
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у СЕА ПДВ, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у СЕА ПДВ, не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету(абзац другий пункту 200.2 статті 200 Кодексу).
Згідно пункту 22 Порядку № 569 у разі недостатності коштів на рахунку платника податку в СЕА ПДВ для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань:
1) платник податку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на рахунок в СЕА ПДВ необхідні кошти з рахунка у банку або небанківському надавачу платіжних послуг;
2) Казначейство перераховує кошти в межах їх залишку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов’язань платника податку, не сплачений до бюджету, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету коштів, що перераховуються на рахунок в СЕА ПДВ.
Таким чином, у разі якщо платникподатку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань, не перераховує або перераховує не в повному розмірі на рахунок в СЕА ПДВ необхідні кошти з власного рахунка у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, та на рахунку такого платника податку в СЕА ПДВнедостатньо коштівдля сплати до бюджету таких податкових зобов’язань, Казначейство здійснює перерахування коштів до бюджету в межах їх залишку на такому рахунку, у тому числі, якщотакий залишок включає кошти, які перераховано на рахунок такого платника податку в СЕА ПДВ іншим платником податків.
Крім того, слід зазначити, що однією із складових формули, за якою здійснюється обрахунок реєстраційної суми, є показник ∑ПопРах – загальна сума поповнення з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку рахунка в СЕА ПДВ. При збільшенні показника ∑ПопРах відбувається відповідне збільшення реєстраційної суми (∑Накл).
При цьому, кошти зараховані на рахунок платника податку в СЕАПДВ з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг іншого платника податків не збільшують значення показника ∑ПопРах, відповідно реєстраційна сума (∑Накл) не збільшується.
Щодо питання 3
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Статтею 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті185 Кодексу, є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу, то на дату зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку – постачальника в банку/ небанківському надавачу платіжних послуг, як оплату за такі товари/послуги, що підлягають постачанню, нараховуються податкові зобов’язання відповідно до статті 187 Кодексу.
На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 Кодексу).
Відповідно пункту 201.7 статі 201 Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Таким чином, платник податку при отриманні коштів від іншої особи як оплату за товар/послугу, з якою у такого платника наявні договірні відносини на предмет постачання товарів/послуг, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.
Одночасно на дату повернення коштів відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу підприємство повинно скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити податкові зобов’язання після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН отримувачем коштів.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно Підприємством, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |