Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.10.2023 р. № 3654/ІПК/99-00-04-01-04-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства                      щодо надання індивідуальної податкової консультації з питання справляння транспортного податку (далі – Податок) та можливості коригування даних декларації з податку на прибуток на суму нарахованого Податку за минулі періоди, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство проінформувало, що згідно Договору купівлі-продажу від 28.08.2020 придбало автомобіль марки BMW, моделі Х7 V50d, 2020 року випуску з об’ємом двигуна 2993 куб. см., та стверджує, що станом на 01.02.2023 даний автомобіль був відсутній, а вподальшому станом на 01.09.2023 значився у переліку легкових автомобілів, що підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2023 році.

Товариство, без надання інформації щодо документів, які підтверджують календарну дату виготовлення у 2020 році автомобіля, у зверненні зазначило, що у вересні 2023 року з року випуску автомобіля сплине 3 роки.

        Товариство запитує:

1. чи має Товариство самостійно обчислити суму Податку станом на 01січня 2023 року та подати декларацію з транспортного податку з запізненням  з розбивкою річної суми по квартально?
2. при нарахуванні транспортного податку з 01 січня 2023 року які дані  брати за основу положення п.п. 267.6.7 п.267.6 ст. 267 Кодексу або дані Переліку?
3. чи потрібно коригувати дані декларації з податку на прибуток підприємства на зменшення суми податку на прибуток на суму транспортного податку за минулі періоди або за ІІІ квартал 2023 року?  , Щодо питань 1 та 2

Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Кодексу платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктами оподаткування.

Нормами Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування Податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Кодексу).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – Перелік). Основним показником, на основі якого складається Перелік, є середньоринкова вартість автомобіля.

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 «Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів».

Відповідно до п.13 Методики у разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономіки інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об’єкта оподаткування Податком, Мінекономіки за зверненням, у тому числі власника зазначеного легкового автомобіля, визначає його середньоринкову вартість, доповнює Перелік такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

Отже, якщо у Переліку станом на 1 лютого звітного року була відсутня інформація про автомобіль з параметрами, які відповідають автомобілю Товариства, то Товариство з метою уточнення ознак об’єкта оподаткування Податком, зокрема в частині визначення середньоринкової вартості для власного автомобіля, мало право звернутись до Мінекономіки.

Враховуючи, що автомобіль марки BMW, моделі Х7 V50d, 2020 року випуску, включено до Переліку, то у Товариства з 01.01.2023 року виникає податковий обов’язок з самостійного обчислення суми Податку та подання контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 та п.п. 267.6.4 п.267.6 ст. 267 Кодексу.

Щодо питання 3

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Згідно з п. 46.2 ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зі змінами і доповненнями (далі – Декларація).

Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат з податку на транспортні засоби. Такі витрати відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами).

Отже, з питання порядку формування витрат у бухгалтерському обліку пов’язаних з нарахуванням податку на транспортні засоби доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Водночас повідомляємо, що порядок виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності підприємства визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 № 137 (зі змінами і доповненнями).

При цьому, відповідно до п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану (в тому числі і за звітний період 2022 рік), такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).