Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.10.2023 р. № 3665/ІПК/99-00-21-02-01-06

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо відображення у податковій звітності сум завищеного  від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за І – ІІІ квартали 2014 року, визначеного у податковому повідомленні – рішенні, яке було прийнято на підставі постанови суду та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством було подано клопотання про зупинення виконання судового рішення до Верховного суду України, яким прийнято ухвалу про відмову у його задоволенні.

В електронному кабінеті платника податку до відома відображено  не  податок на прибуток, а суми завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток.

З метою правильного заповнення Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

у якому рядку додатка РІ до Декларації вказати суми завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств?;

за який період вказувати в Декларації суми завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств?;

чи буде правильним вказати суми завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств в Декларації за 9 місяців 2023 року?

          Відповідно доп. 49.1 ст. 49 Кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу).

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років (п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Кодексу).

Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування великих платників податків минулих податкових (звітних) років, не погашена позитивним значенням об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, зменшує фінансовий результат до оподаткування (прибуток, збиток або нульове значення) майбутніх податкових (звітних) періодів у розмірі не більше 50 відсотків такої непогашеної суми до її повного погашення.

Якщо непогашена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування великих платників податків минулих податкових (звітних) років становить не більше 10 відсотків позитивного значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, обрахованого відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, така сума від’ємного значення зменшує фінансовий результат до оподаткування цього податкового (звітного) періоду в повному обсязі.

Положення п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Кодексу застосовуються з урахуванням пунктів 3 та 4² підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Для цілей п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Кодексу погашеними вважаються суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:

а) ці суми були включені до розрахунку об’єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;

б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об’єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Зменшення фінансового результату до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років відображається у рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) зі змінами та доповненнями.

       Щодоперіоду за який вказуються в Деклараціїсуми завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5
ст. 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

         Абзацами першим та другим п. 50.1 ст. 50 Кодексу визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених
ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

       Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

       Строки давності та їх застосування визначені ст. 102 Кодексу.

       Так, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених Кодексу, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і  39² Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

       У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39² Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахункудо такої декларації (п. 102.1 ст. 102 Кодексу).

Водночас п. 52² підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу визначено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 Кодексу.

       Дію зазначеної вище норми зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

       При цьому пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

       Відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

       Отже, при самостійному виправленні помилок, що допущені платником податку у раніше поданій звітності (у т. ч. уточнюючій), встановлений строк давності починається:

       з дня, наступного за днем граничного терміну подання Декларації, показники якої уточнюються, – у разі своєчасного її подання у терміни, визначені Кодексом;

       з дня, наступного за днем фактичного подання звітної Декларації, показники якої уточнюються, – у разі її подання після граничного терміну, визначеного Кодексом.

При цьому строк давності для самостійного виправлення помилок, що допущені платником у раніше поданій звітності, подовжується на період його зупинення з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року(включно), оскільки з 01.08.2023 відновлено перебіг строку давності.

Відповідно до п. 46.4 ст. 46 Кодексу якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам  Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з податковою декларацією (уточнюючою податковою декларацією) доповнення, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною такої податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Частинами другою ст. 13 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Враховуючи зазначене та з метою виконання судового рішення, Товариство обраховує показники Декларацій із зменшенням суми  від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, якаобліковувалась за 2014 рік, з урахуванням суми завищеного від’ємного значення об’єкта оподаткування, визначеного у податковому повідомленні – рішенні, відповідно до звітних (податкових) періодів у яких встановлені порушення, та подає уточнюючі декларації з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу та положень п. 52², п.п. 69.9п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу за всі наступні звітні (податкові) періоди (роки).

До таких уточнюючих Декларацій платник подає доповнення із розшифровкою обрахованих уточнених показників у рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації та відповідних рядків Декларацій за результатами  зменшення суми завищеного від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, на зміну яких вплинув такий обрахунок. Таке доповнення подається із зазначенням про цей факт у спеціально відведеному місці Декларації, з поясненням мотивів його подання.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).