Державна податкова служба України за результатами розгляду запиту………………………………………… про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.
Як зазначено у зверненні Підприємства, практична необхідність отримання податкової консультації пов’язаної зі складністю розуміння практичного застосування QR-коду для здійсненняоплати за послуг, що надаються у клініці та необхідністю застосовувати реєстратор розрахункових операцій або програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО відповідно).
Враховуючи викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи необхідно додатково Підприємству застосовуватиРРО/ПРРО за умови, що оплата за послуги була проведена за допомогою QR-коду.
2. Якщо вказані оплати проведенні за допомогою QR-коду потребують застосування РРО/ПРРО то:
- яким чином проводити оплати через ПРРО, якщо у фіскальному чеку ПРРО передбачено два види оплати: картою або готівкою?
- якою датою проводити оплати по ПРРО, якщо кошти на поточний рахунок Підприємства надходять на наступний день після проведення їх із застосування QR-коду?
Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом Українивід 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.
Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів (еквайрінгу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари (послуги), залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.
Згідно з підпунктом 4 пункту 5 розділу І Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 28.05.2020 № 68 (далі – Правила), QR-код – це матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію отримувача коштів і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкого та безпомилкового передавання реквізитів операції переказу коштів.
Інформація, що міститься в QR-коді, сканується за допомогою камери пристрою, платіжного застосунку (далі-застосунок), спеціалізованого банківського обладнання або універсального сканера QR-кодів. Дані розкодовуються як пропозиція щодо здійснення платежу, яка відобразиться в застосунку або інших інформаційних системах (програмному забезпеченні)(пункт 18 розділу V Правил).
Відповідно до пункту 13 статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.
Тобто, QR-код, як масив даних за своєю суттю, не може розглядатися як платіжний засіб.
Враховуючи вищезазначене повідомляємо, що у випадку використання суб’єктом господарювання, як продавцем товарів (послуг), платіжного QR-коду, який містить в собі реквізити поточного рахунку, то такий розрахунок за товари (послуги) буде супроводжуватись різновидом банківської операції, у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та не потребуватиме фіскалізації такої операцій, а отже і застосування РРО/ПРРО.
Щодо питання 2 звернення.
Відповідь на питання 1 позбавляє необхідності надання відповіді на питання 2 звернення.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |