Державна податкова служба України розглянула лист щодо питань оподаткування міжнародних перевезень, в тому числі виходячи з норм міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Відповідно до наданої інформації, представництво здійснює пасажирські перевезення та є платником ПДВ та інших податків. Представництво-нерезидент, що працює через постійне представництво, зареєстровано платником податку на прибуток підприємств.
Заявник запитує:
Чи підпадає діяльність заявника під норми частини 1 ст. 8 Конвенції між Урядом України і Урядом Чеської Республіки «Про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно» і чи повинен заявник сплачувати податок на прибуток від діяльності в Україні, а саме, здійснення міжнародних пасажирських перевезень в Чеській Республіці, якщо ні, то яку статтю Конвенції необхідно застосовувати?
Згідно з ст. 3 Кодексу якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Чеської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно із змінами, внесеними відповідним Протоколом, ратифікованим Верховною Радою України 04.11.2015 (Закон України № 747-VIII), який набув чинності 09.12.2015 (далі – Конвенція), застосовуються до «осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1 Конвенції) та поширюються на податки, одним з яких, зокрема в Україні, є «податок на прибуток підприємств» (ст. 2 Конвенції).
Відповідно до п. 1 ст. 3 (Загальні визначення) Конвенції для цілей її застосування терміни «Договірна Держава» і «друга Договірна Держава» означають залежно від контексту Україну або Республіку Чехія; термін «особа» включає фізичну особу, компанію або будь-яке інше обʼєднання осіб; терміни «підприємство Договірної Держави» та «підприємство другої Договірної Держави» означають відповідно підприємство, що керується резидентом Договірної Держави, та підприємство, що керується резидентом другої Договірної Держави. Термін «міжнародне перевезення» означає будь-яке перевезення морським, річковим, повітряним судном, дорожнім або залізничним транспортним засобом, що експлуатується підприємством Договірної Держави, крім випадків, коли морське, річкове, повітряне судно, дорожній або залізничний транспортний засіб експлуатується виключно між пунктами в другій Договірній Державі (п. п. «h» п. 1 ст. 3 Конвенції).
«Для цілей цієї Конвенції термін «резидент Договірної Держави» означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця управління, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію, а також включає цю Державу і будь-яку її адміністративно-територіальну одиницю чи місцевий орган влади. Цей термін, проте, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі лише стосовно доходів із джерел у цій Державі або стосовно майна, що в ній знаходиться» (п. 1 ст. 4 (Резидент)) Конвенції.
Пунктом 1 ст. 5 (Постійне представництво) Конвенції, якою встановлено підстави для визначення діяльності резидентів Договірних Держав (України та Республіки Чехія) такою, що здійснюється через «постійне представництво», цей термін для цілей цієї Конвенції означає «постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється комерційна діяльність підприємства».
Пунктом 1 ст. 7 (Прибуток від комерційної діяльності) Конвенції передбачено, що «прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність, як вказано вище, прибуток підприємства оподатковується в другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується цього постійного представництва». При цьому наступні положення ст. 7 Конвенції (підпункти 2 – 5) встановлюють особливості визначення прибутку постійного представництва, через яке підприємство однієї Договірної Державі здійснює комерційну діяльність в іншій Державі.
«Якщо прибуток включає види доходів, які розглядаються окремо в інших статтях цієї Конвенції, положення цих статей не будуть зачіпатися положеннями цієї статті» (п. 7 ст. 7 Конвенції).
Пунктом 1 ст. 8 (Міжнародний транспорт) Конвенції визначено, що «прибутки, одержані підприємством Договірної Держави від експлуатації морських, річкових, повітряних суден, дорожнього або залізничного транспорту у міжнародних перевезеннях, оподатковуються лише в цій Державі».
Положення пункту 1 цієї статті повинні застосовуватись також до прибутків, отриманих від участі у пулі, спільному підприємстві чи міжнародному експлуатаційному агентстві (п. 3 ст. 8 Конвенції).
Враховуючи викладене, зазначені положення Конвенції у загальному порядку слід розуміти таким чином.
Якщо прибуток особою, яка у контексті Конвенції є підприємством - резидентом Республіки Чехія, є прибутком від експлуатації дорожнього транспорту у «міжнародних перевезеннях» (тобто в межах визначення цього терміну у п. п. «h» п. 1 ст. 3 Конвенції), то згідно з п. 1 ст. 8 Конвенції такий прибуток оподатковуються лише у Республіці Чехія, і, відповідно, підлягає звільненню від оподаткування в Україні.
Відповідно до п. 1 ст. 7 Конвенції прибуток, отриманийпідприємством-резидентом Республіки Чехія від комерційної діяльності, здійснюваної через розташоване в Україні «постійне представництво» (у розумінні значення цього поняття, наведеного у ст. 5 Конвенції), підлягає оподаткуванню в Україні лише в частині, яка відноситься до цього постійного представництва.
Водночас, якщо прибуток «постійного представництва» в Україні підприємства - резидента Республіки Чехія є прибутком, отриманим від експлуатації дорожнього (автомобільного) транспорту виключно для здійснення «міжнародних перевезень» (у розумінні цього поняття, визначеного п. 1 ст. 3 Конвенції), то, з урахуванням п. 7 ст. 7 Конвенції, оподаткування такого прибутку підпадає під дію положень п. 1 ст. 8 Конвенції.
При цьому зауважимо, що для надання більш конкретної відповіді у запиті немає достатньо інформації, оскільки, кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться мова у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |