Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.10.2023 р. № 3688/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення фізичної
особи – підприємця (далі – Підприємець) від (вх. ДПС: №  від; №  від, далі – звернення) про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у звернені, підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку ІІ групи) та здійснює діяльність у сфері торгівлі.

Відповідно до змісту звернення, підприємець планує здійснювати реалізацію різноманітних товарів (за виключенням підакцизних та тих, вільний обіг яких заборонений) через мережу інтернет, а саме: через різноманітні Інтернет сайти, «дошки оголошень» («особа 1», «особа 2», «особа 3», акаунти в соціальних мережах «особа 4» та «особа 5», тощо), з доставкою товарів поштовими службами та службами доставки такими як «особа 6» та «особа 7»). При цьому, оплата придбаного товару може бути здійсненна в тому числі і передплатою, як повною, так і частковою.

Враховуючи викладене, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

1. . У випадку здійснення передплати (як часткової, так і повної) чи повинен Підприємець видавати окремий фіскальний чек саме на суму передплати? Чи, у випадку, якщо передплата часткова, то фіскальний чек на таку передплату можна не видавати, оскільки в подальшому буде видано чек про наступний фактичний продаж товару?
2. . У випадку, якщо при здійсненні передплати видача фіскального чеку буде обов’язковою, чи обов’язково тоді у такому чеку зазначати найменування товару (так як до прикладу, якщо передплата часткова, то Підприємцем буде видано чек при вже безпосередньому продажу товарів де і буде уся інформація)?
3. . Якщо вказувати найменування товару в такому чеку передплати обов’язково, то як це робити – вказувати весь товар який купується, незалежно від розміру передплати, чи вказувати товар пропорційно до розміру передплати (наприклад вказати 3 пари шкарпеток, а не 10 пар, так як передплата склала 30% від загальної вартості)?
4. . У випадку здійснення передплати, чи вказувати в подальшому (кінцевому) чеку факт здійснення такої передплати (як варіант: вказати повну вартість товару, далі окремим рядком суму передплати, і вже далі кінцеву суму до сплати)? Чи відображати дану інформацію якимось іншим чином?
5. . У випадку, якщо Підприємець оплачує вартість доставки товару до покупця, але при цьому покупець оплачуючи товар компенсує Підприємцю такі затрати на послуги доставки – як вірно відобразити суму такої компенсації у чеку (чи буде достатньо, якщо у чеку окремо зазначити наприклад «компенсація вартості доставки – 75 грн 00 коп, чи робити це якимось іншим чином»)?

Перед наданням відповіді на поставлені податковому органу питання, звертаємо увагу, що запит хоч і відповідає вимогам статті 52 Кодексу, водночас, не розкриває суті здійснюваних Підприємцем господарських операцій, зокрема, не містить інформації стосовно способів оплати, запропонованих покупцю, що є ключовим для надання такої консультації із зазначених вище питань.

Такий підхід Підприємця до оформлення запиту унеможливлює надання вичерпної відповіді на поставлені у зверненні питання.

Водночас, з урахуванням того, що запит відповідає формальним вимогам статті 52 Кодексу консультація надається із загальних норм законодавства.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Звертаємо увагу, що дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено статтею 3 такого Закону.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначенні законодавством, у тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації, як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів (еквайрінгу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться СГ всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Саме тому, обов’язок СГ застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари (послуги), залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Поряд з цим, пунктом 2 статті 9 Закону № 265 встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.

Враховуючи викладене вище, повідомляємо, що для СГ, на якого поширюється дія Закону № 265 в цілях застосування РРО/ПРРО, не має значення спосіб оплати обраний покупцем, а має значення лише спосіб, запропонований покупцю ним самим.

Якщо СГ надає покупцю для оплати за товар реквізити свого поточного рахунку і покупець самостійно здійснює оплату з їх використанням, то у такому випадку застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операції.

Відповідь на питання 1.

Особливості укладення договорів купівлі-продажу, умови здійснення оплати за продані товари (попередня оплата (часткова або повна), в кредит чи з розстроченням платежу), регламентовано положеннями Цивільного кодексу України та стосуються виключно правовідносин, які виникають між продавцем та покупцем і не регулюються Законом № 265 та як результат не належать до компетенції податкових органів.

Якщо відправка товару здійснюється за умови повної передоплати, та така передплата не передбачає використання пільги встановленої пунктом 2 статті 9 Закону № 265, СГ повинен видати (направити електрону копію, вкласти у поштове відправлення) фіскальний чек РРО/ПРРО установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів.

Поряд із цим, у разі продажу товарів на умовах внесення оплати частинами, приймання кожної частини оплати, має бути здійснена із дотримання вимог Закону № 265, супроводжуватись видачею розрахункових документів встановленої форми, змісту та забезпечувати поєднання виданих фіскальних чеків у ланцюг, який надаватиме можливість здійснювати ідентифікацію проданих товарів.

Оскільки питання 2, 3 та 4 у зверненні Підприємця є пов’язаними, ДПС вважає за необхідне надати відповідь на них одночасно.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, відповідно до пункту 2 розділу II якого розрахунковий документ (далі – фіскальний чек) має містити обов’язкові реквізити, зокрема, такі як назва товару; вартість; якщо кількість придбаного товару не дорівнює одиниці виміру, – кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару, позначення форми оплати (готівковою, електронним платіжним засобом, у кредит тощо), суму коштів за цією формою оплати, валюту операції.

Як вже зазначалося, у разі продажу товарів на умовах внесення оплати частинами, приймання кожної частини оплати, має бути здійснена із дотримання вимог Закону № 265, супроводжуватись видачею розрахункових документів встановленої форми, змісту.

Як приклад, та у разі продажу товару з отриманням попередньої оплати «авансу», у тому числі відповідно договору у письмовій формі, у першому чеку замість назви має бути зазначено, що це «аванс за ххх», де «ххх» це назва або артикул товару та вказана саме та сума, яка була отримана від покупця.

Також, може бути зазначений будь-який інший ідентифікатор, який забезпечить ідентифікацію товару, що продається і за який отримано «аванс», кількість чеків на приймання авансів не обмежена, правила їх формування єдині. Окрім того в коментарях до такого чеку рекомендуємо зазначати «Залишок до сплати» (не обов’язковий реквізит, який допоможе ідентифікувати господарську операцію).

Другий чек (останній чек), в межах якого відбувається остаточний розрахунок і вручення товару покупцю (в тому числі який не передбачає остаточної оплати, у зв’язку із повним погашенням вартості товарів авансами) має містити повну номенклатуру де зазначена назва товару, що реалізується, його повна ціна, відображений раніше отриманий аванс (аванси) на який буде зменшуватись вартість такого товару та безпосередньо сума до сплати після врахування суми авансу (авансів), які були попередньо внесені покупцем.

У відповідь на питання 5 повідомляємо, що ДПС не уповноважена організовувати господарську діяльність СГ, а є лише контролюючим органом, який здійснює контроль за дотриманням СГ вимог податкового та іншого законодавства.

Таким чином, щодо відображення в розрахунковому документі відомостей про послуги, які супроводжують продаж товарів, ДПС вимагає лише видачу

розрахункового документа на повну суму фактично наданих послуг та проданих товарів з вказанням їх назв та кількості.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.