Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.10.2023 р. № 3694/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула листщодо деяких питань оподаткування доходів нерезидентів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації, підприємство-заявник здійснює зовнішньоекономічну діяльність та реалізує власно вироблену продукцію на експорт. У зв’язку із воєнним станом та певними обмеженнями підприємство не мало можливості виконати певні умови контракту на поставку продукції нерезиденту, що призвело до нарахування штрафних санкцій, згідно умов контракту на користь нерезидента в листопаді 2022 року. В бухгалтерському обліку витрати з нарахування штрафних санкцій були віднесені на витрати періоду.

У зв’язку з валютними обмеженнями, запровадженими Національним банком України на час воєнного стану, підприємство не має можливості здійснити оплату штрафних санкцій на користь нерезидента.

Кредиторська заборгованість на даний час не погашена. Підприємство не виплатило штрафні санкції нерезиденту, також не перерахувало податок на доходи нерезидента , не заповнювало та не подавало Додаток ПН до декларації з податку на прибуток підприємств.

Враховуючи викладене вище, заявник запитує:

Чи має підприємство збільшувати об’єкт оподаткування податком на прибуток згідно із п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу? Якщо так, то в якому періоді, враховуючи той факт, що нарахування штрафних санкцій на користь нерезидента відбулася в листопаді 2022 року, а виплата такого доходу не відбулася?

Частинами першою та другою ст. 549 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до частини другої ст. 551 ЦКУ якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частини перша-друга ст. 552 ЦКУ).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.2 і 5.3 ст. 5 Кодексу у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені у п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Відповідно до положень абзацу «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу не вважаються доходом, отриманим нерезидентом із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу, доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Враховуючи те, що штрафи, пеня, неустойки не виокремлені як окремий вид доходу, що отримується нерезидентом з джерелом походження з України, то такі виплати розглядаються у складі інших доходів від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України (п.п. «к»п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Підпунктом 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема,на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Таким чином, у разі якщо нерезидент сплачує податок з сум нарахованих на його користь штрафів, пені, неустойок, то різниця на суму нарахованих на користь нерезидента таких штрафів, пені, неустойок для збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140.5 Кодексу у платника податку - резидента не виникає.

У разі, якщо при виплаті штрафів, пені, неустойок нерезиденту застосовуються правила міжнародного договору в частині звільнення від оподаткування податком на прибуток такої виплати, то платник податку - резидент має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих на користь нерезидента штрафів, пені, неустойок відповідно до п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Зважаючи на ситуацію, викладену у запиті та те, що при нарахуванні штрафів, пені, неустойок на користь нерезидента та віднесенні їх до складу витрат, сплата податку з такого доходу нерезидента не відбувалась, платник податку збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму таких витрат у періоді їх визнання.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).