Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство є оператором газотранспортної системи - суб’єктом господарювання, який на підставі ліцензії з транспортування здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
Товариством опрацьовуються питання щодо податкових наслідків з ПДВ у випадку несанкціонованого відбору природного газу.
З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) чи відповідає несанкціонований відбір природного газу (в частині обсягу протиправно відібраного з ГТС природного газу, належного суб’єкту господарювання) для цілей оподаткування ПДВ поняттю «постачання товарів» у розумінні підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ?;
2) чи відповідає несанкціонований відбір природного газу (в частині обсягу протиправно використаної потужності ГТС) для цілей оподаткування ПДВ поняттю «постачання послуг» у розумінні підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ?;
3) щодо визначення об’єкта оподаткування ПДВ в описаній у зверненні ситуації;
4) щодо визначення бази оподаткування ПДВ в описаній у зверненні ситуації;
5) щодо необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, в описаній у зверненні ситуації.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України визначено Кодексом газотранспортної системи затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2493, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1378/27823 (далі – КГС).
Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу І КГС несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу у таких випадках:
за відсутності споживача в Реєстрі споживачів постачальника будь-якого постачальника протягом розрахункового періоду;
за відсутності Оператора ГРМ у Реєстрі споживачів постачальника будь-якого постачальника протягом розрахункового періоду, крім випадку закупівлі природного газу відповідно до положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу;
після закінчення строку, встановленого законодавством для припинення (обмеження) розподілу (транспортування) природного газу споживачам;
шляхом самовільного під'єднання до газотранспортної системи та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку прямого споживача;
шляхом самовільного відновлення споживання природного газу прямого споживача.
Відповідно до глави 1 розділу XXI КГС у випадку несанкціонованого відбору природного газу з газотранспортної системи оператор газотранспортної системи стягує плату за несанкціонований відбір, що включає, у тому числі вартість потужності точки виходу до газорозподільної системи/прямого споживача.
Оператор газотранспортної системи складає та направляє відповідному оператору газорозподільної системи/прямому споживачу односторонній акт про несанкціонований відбір та рахунок на оплату у строк до 14 числа місяця, наступного за місяцем здійснення несанкціонованого відбору.
Односторонній акт про несанкціонований відбір підписується оператором газотранспортної системи, у якому зазначається, зокрема:
1) EIC-код оператора газорозподільної системи/прямого споживача, через точку виходу до якого відбувся несанкціонований відбір газу;
2) обсяг несанкціонованого відбору природного газу;
3) розрахунок плати за несанкціонований відбір;
4) дата складання акта.
Оператор газорозподільної системи/прямий споживач зобов'язані сплатити оператору газотранспортної системи плату за несанкціонований відбір у строк до 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено несанкціонований відбір.
Пунктом 7 глави 6 розділу XII КГС визначено, що алокація відборів природного газу споживача можлива тільки на замовника послуг транспортування природного газу, що є діючим постачальником такого споживача згідно з даними Реєстру споживачів постачальника, та відноситься на нього оператором газотранспортної системи до моменту припинення постачання природного газу такому споживачу в установленому порядку, крім випадків, передбачених нижче.
Обсяг відборів природного газу в мережах оператора газорозподільних систем споживачів за їх відсутності в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника або після закінчення строку, встановленого законодавством для припинення (обмеження) розподілу природного газу, а також відбору оператором газорозподільних систем за його відсутності в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника, крім випадку закупівлі природного газу відповідно до положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, є обсягом несанкціонованого відбору відповідного оператора газорозподільної системи.
У разі відбору природного газу прямим споживачем за відсутності у нього діючого постачальника (якщо прямий споживач не включений до Реєстру споживачів будь-якого постачальника) весь обсяг відбору газу є обсягом несанкціонованого відбору прямого споживача.
Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.
Під терміном «постачання товарів» розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміну «постачання товарів» газ вважаються товаром (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Під терміном «постачання послуг» розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статями 187, 198 та 201 розділу V ПКУ.
Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1 - 3
З огляду на норми, визначені КГС, несанкціонований відбір природного газу, який належить оператору газотранспортної системи, здійснюється оператором газорозподільної системи та/або прямим споживачем, шляхом фактичного привласнення такого природного газу, без подальшого обов’язку щодо повернення безпосередньо такого природного газу оператору газотранспортної системи.
Водночас, оператор газорозподільної системи та/або прямий споживач зобов'язані сплатити оператору газотранспортної системи плату за несанкціонований відбір у відповідний строк.
Таким чином, якщо оператором газорозподільної системи та/або прямим споживачем фактично привласнюється природний газ, який не повертається оператору газотранспортної системи, і при цьому оператор газорозподільної системи та/або прямий споживач зобов'язані сплатити оператору газотранспортної системи плату за несанкціонований відбір такого природного газу, то для цілей оподаткування ПДВ та у розумінні норм підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ несанкціонований відбір природного газу розглядається як операція з постачання товарів, яка є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ, і, відповідно, за такою операцією виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до статті 187 розділу V ПКУ.
Щодо питання 4
В описаній у зверненні ситуації для цілей оподаткування ПДВ та у розумінні норм пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ плата за несанкціонований відбір природного газу розглядається як компенсація вартості такого природного газу і, відповідно, підлягає включенню до бази оподаткування ПДВ операції з постачання природного газу.
Щодо питання 5
В описаній у зверненні ситуації обов’язку щодо необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, не виникає.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |