Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.10.2023 р. № 3678/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо формування податкового кредиту та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством було здійснено попередню оплату за товари/послуги, на суму якої постачальником було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну. На підставі такої податкової накладної Товариством було включено до податкового кредиту відповідні суми ПДВ та у тому ж звітному періоді нараховано за такими товарами/послугами податкові зобовʼязання згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ.

Товари/послуги не були поставлені постачальником в межах терміну позовної давності. Дебіторська заборгованість за такими оплаченими та не отриманими товарами/послугами Товариством списується.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:

1) необхідності коригування податкового кредиту у разі списання дебіторської заборгованості за перерахованою попередньою оплатою за товари/послуги, які не були поставлені, якщо строк позовної давності минув, але за такими товарами/послугами платником податку вже було нараховано податкові зобовʼязання згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ;

2) механізму коригування податкового кредиту в описаній у зверненні ситуації.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та  підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ. 

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 і 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Загальні правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 ПКУ.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 ПКУ визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або в негосподарській діяльності платника податку (пункт 198.5 статті 198 ПКУ).

Правові наслідки припинення зобов’язання та терміни позовної давності регламентовані Цивільним кодексом України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» затверджено  Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість  (далі – Порядок № 569).

Починаючи із дати запровадження СЕА ПДВ на постійній основі, а саме  з 01.07.2015, реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹ ПКУ та пунктом 9 Порядку № 569 (далі – реєстраційна сума).

Виходячи з положень пункту 200¹.3 статті 200¹ ПКУ та пункту 9 Порядку № 569 реєстраційна сума, у тому числі сума ПДВ за отриманими податковими накладними (∑_{НаклОтр}), обраховується на підставі документів (зокрема, податкових накладних / розрахунків коригування), складених починаючи з 01.07.2015.

Отже, суми ПДВ, зазначені у складених починаючи з 01.07.2015 податкових накладних / розрахунках коригування, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при розрахунку реєстраційної суми платника податку. Водночас коригування платником податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки на розмір реєстраційної суми не впливає.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1, 2

Відповідно до норм ПКУ, на дату отримання попередньої оплати постачальник повинен визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну, на підставі якої покупець включає суми ПДВ до податкового кредиту. У разі якщо після сплати авансового платежу постачання товарів/послуг фактично не відбувається, то операція з придбання товарів/послуг, за якою покупцем сформовано податковий кредит, фактично відсутня. Отже, на дату списання у обліку покупця дебіторської заборгованості у платника податку – покупця виникає обов’язок щодо коригування податкового кредиту, який був сформований на підставі податкової накладної, складеної на суму такої попередньої оплати.

Таким чином, у разі, якщо сума попередньої оплати постачальником не повертається, а дебіторська заборгованість за сплаченим авансом покупцем списується, то у даному випадку покупець зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ на суму, яка була ним включена до податкового кредиту за фактом здійснення попередньої оплати за товари/послуги, використовуючи механізм, визначений пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

Водночас якщо покупцем за такими товарами/послугами вже були нараховані податкові зобовʼязання згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, то обовʼязок щодо нарахування податкових зобовʼязань, передбачених зазначеним пунктом, у звʼязку із списанням у обліку покупця дебіторської заборгованості за сплаченим за такі товари/послуги авансом не виникає.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).