Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.10.2023 р. № 3699/ІПК/10-36-07-08-06

Головне управління ДПС у Київській області за результатами розгляду звернення  щодо питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, та в порядку статті 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

  Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

            Яким чином має відображатися у фіскальному касовому чеку цифрове значення штрихового коду акцизної марки на алкогольний напій, що продається на розлив або приготуванні алкогольних коктейлів з відкупорених раніше пляшок: один раз при відкупорюванні пляшки, чи у кожному фіскальному чеку при наливі порцій алкоголю з цієї пляшки або приготуванні алкогольного коктейлю?

  Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

  Встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

         Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено статтею 3 такого Закону.

         Зокрема, пунктом 11 статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахункові операції через РРО/ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

         За визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 265, розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

         Статтею 8 Закону № 265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО/ПРРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

         Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення).

            Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов’язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

         У разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення).

         Пунктом 2 Розділу ІІ Положення передбачено, що при реалізації товарів (послуг) обов’язковими реквізитами розрахункового документу є, зокрема, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

 

Отже, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО/ПРРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару з обов’язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх кодів згідно з УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення реквізитів марки акцизного податку (серія та номер).

У разі, як приклад, якщо клієнт купує коктейль «Піранья» у складі якого горілка «Аbsolut» 0,04 л, маркована маркою акцизного податку AAYY0001, та шоколадний лікер «Baileys», маркований маркою акцизного податку AAYY0002 – 0,03 л, то відображення у фіскальному чеку, при першому відкритті алкогольних напоїв, має вигляд:

2208906900

Коктейль «Піранья» 

1*150 = 150,0

Акцизні марки: AAYY0001 AAYY0002

Враховуючи викладене та як відповідь на питання повідомляємо, що при програмуванні алкогольної продукції, що використовується у приготуванні коктейлів, слід забезпечити введення даних/сканування марки акцизного податку для відображення її реквізитів у розрахунковому документі при відкупорюванні такої продукції, в межах першого відкриття (відкорковування, відкупорювання) для приготування першої порції коктейлю або продажу її на розлив.

При подальшому продажу алкогольного напою на розлив або використанні його у приготуванні коктейлів з пляшки/тари, за умови, що марка акцизного податку вже була відсканована при її відкриті (відкорковуванні, відкупорюванні), в подальшому не потрібно відображати реквізити такої марки у розрахункових документах до закінчення алкогольного напою у відкритій пляшці/тарі.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.