Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення ( ) щодо практичного використання норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Платник податку у зверненні повідомив, що( ) між ( ) та ( )укладено кредитний договір, відповідно до якого ( ) дає ( ) кредит в іноземній валюті в розмірі ( ) доларів США для придбання нерухомого майна – квартири. Цього ж дня було укладено договір іпотеки.
( ) відповідно до договору купівлі-продажу кредитного портфелю, ( ) придбало у ( ) права вимоги, зокрема, за кредитним договором укладеного між ( ) та ( ).
( ) рішенням ( ) районного суду ( ) позовні вимоги ( ) до ( ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Рішення суду не оскаржувалось.
( ) між ( ) та ( ) укладено договір про прощення боргу за кредитним договором від ( ), відповідно до умов якого Кредитор за самостійним рішеннямздійсним прощення боргу.Під «сумою прощеного боргу» сторони розуміють – основну суму боргу (кредиту),процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позивної давності.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи виникне з наведених фактичних обставин, оподаткований дохід, як додаткове благо? Якщо так, чому та в якому розмірі?
2. Чи включається до складу (як платника податку) оподаткованого доходу сума прощеного боргу, з наведених фактичних обставин (прощення боргу за самостійним рішенням кредитора, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності)? Якщо так, чому та в якому розмірі?
3. Які повинні бути дії, як фізичної особи – платника податків, зокрема, щодо подання чи неподання податкової декларації, знаведених фактичних обставин (прощення боргу за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності)?
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема, сума основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку –боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу (п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Також, вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Разом з тим відповідно до п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року;
сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності;
основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Згідно з п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п.170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Таким чином, у разі якщо юридичною особою (кредитором) у 2023 році здійснюється прощення (анулювання) за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності основної суми боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором, то така основна сума прощеного боргу (кредиту), а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) зазначеним кредитором, не включаєтьсядо загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, тобто звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.
Статтею 179 Кодексу передбачено порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації), відповідно до п. 179.2 якої обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, крім випадків, коли подання податкової декларації прямо передбачено Кодексом, якщо такий платник податку отримував, зокрема доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
У разі якщо платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені цим пунктом.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |