Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.10.2023 р. № 3718/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм законодавствата в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомляє, що в «     » обслуговуються організації з безбалансовимиструктурними підрозділами, які самостійно виплачують заробітну плату своїм працівникам, але при цьому оплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та військового збору за найманих працівників здійснює основна організація.

Так, якщо єдиний внесок та військовий збір за структурний підрозділ сплачує основна організація, то сплата проходить по її коду ЄДРПОУ, а не по коду ЄДРПОУ структурного підрозділу. У викладеній ситуації при виплаті структурними підрозділами заробітної плати найманим працівникам банк не може бачити сплату єдиного внеску, військового збору та провести зарплатні платежі.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Яким чином банку контролювати сплату єдиного внеску та військового збору при виплаті безбалансовими структурними підрозділами заробітної плати найманим працівникам, якщо сплату єдиного внеску та військового збору проводить основна організація?

2. Чи має основна організація при оплаті податку у призначенні платежу платіжної інструкції вказувати код ЄДРПОУ безбалансового структурного підрозділу, за який нараховано та сплачується податок?

Статтею 29 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) визначено перелік доходів, що включаються до складу доходів Державного бюджету України.

До доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно зі ст.ст. 64, 64¹, 66, 69 ¹ та 71 БКУ закріплені за місцевими бюджетами (частина перша ст. 29 БКУ).

Відповідно до п. 1² частини другої ст. 29 БКУ військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Крім того, згідно зп.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому розділом IV Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Таким чином, оскільки військовий збір зараховується до державного бюджету, тоюридична особа перераховує військовий збір як за себе, так і за неуповноважені відокремлені (структурні) підрозділи до бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на відповідні рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.

Крім того, відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають від платників єдиного внеску, зазначених у п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, платіжні інструкції на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником платіжних інструкцій про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України та центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення.

Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (далі – Порядок № 148).

Порядок № 148 розроблено у зв’язку з прийняттям Закону України від 14 грудня 2021 року № 1953-IX «Про платіжні послуги» та з урахуванням Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція № 163).

Відповідно до Інструкції№ 163 обов’язкові реквізити платіжної інструкції включають в себе код платника / код фактичного платника (п. 40 розділу ІІ Інструкції № 163).

Отже, головні підприємства, які мають відокремлені підрозділи, при здійсненні сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску за такі підрозділи мають можливість заповнити в обов’язкових реквізитах платіжної інструкції, код головного підприємства (платника) / код відокремленого підрозділу (фактичного платника).

Крім того,Національний банк України виконує функції, визначені ст. 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-ХІV «Про Національний банк України», зокрема, встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна.

Тому, з питань, які стосуються проведення банківських операції та правильності заповнення платіжноїінструкціїдоцільно звернутися до Національного банку України.

Зауважуємо, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

___________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальнаподатковаконсультаціядіє до зміни/втратичинності норм законодавства, щодоякихнаданоіндивідуальнуподатковуконсультацію