Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.10.2023 р. № 3729/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс),розглянула звернення щодо оподаткування допомоги по частковому безробіттюта в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, враховуючи відсутність в переліку п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу такого виду допомоги, як допомога з часткового безробіття, та з метою належного виконання вимог Кодексу в частині нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи відноситься допомога по частковому безробіттю, передбачена ст. 47 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» (далі – Закон № 5067) та механізм виплати якої визначено Порядком надання допомоги по частковому безробіттю (далі – Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 702 (далі – Постанова № 702), до виплат, передбачених п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу?

2. Чи підлягає допомога по частковому безробіттю, передбачена ст. 47 Закону № 5067 та механізм виплати якої визначено Порядком, оподатковуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором?

3. За якою ознакою доходу слід відображати допомогу по частковому безробіттю у додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) об’єднаної звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)?

Частиною першою ст. 47 Закону № 5067 визначено, що допомога по частковому безробіттю – це вид державної підтримки застрахованих осіб (працівників та фізичних осіб – підприємців) у разі втрати ними частини заробітної плати (доходу) у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) з
причин економічного, технологічного характеру, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного або воєнного стану, встановлення карантину.

Згідно з частиною другою ст. 47Закону № 5067 допомога по частковому безробіттю надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за зверненням роботодавця або фізичної особи – підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або фізичній особі – підприємцю, який є застрахованою особою.

Право на допомогу по частковому безробіттю мають застраховані особи, зазначені у частині першій ст. 47Закону № 5067, за яких (які) протягом останніх шести місяців, що передують місяцю, в якому почалося зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), сплачено (сплатили) єдиний внесок. У разі якщо протягом останніх шести місяців до звернення про надання допомоги по частковому безробіттю законодавством надано право окремим роботодавцям або фізичним особам – підприємцям не сплачувати єдиний внесок, застосовуються попередні 180 календарних днів до такого періоду (частина четверта ст. 47 Закону № 5067).

При цьому фінансування виплат, визначених ст. 47Закону № 5067, здійснюється в межах коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством (частина сьома ст. 47 Закону № 5067).

Відповідно до частини шостої ст. 47Закону № 5067 порядок, строки, розмір та критерії надання допомоги по частковому безробіттю, порядок повернення коштів такої допомоги до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття визначено Постановою № 702.

Допомога по частковому безробіттю – це вид державної підтримки застрахованих осіб (працівників та фізичних осіб – підприємців) у разі втрати ними частини заробітної плати (доходу) у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) з причин економічного, технологічного характеру, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного або воєнного стану, встановлення карантину (абзац четвертий п. 2 Порядку).

Відповідно до п. 8 Порядку допомога по частковому безробіттю надається регіональним центром зайнятості за зверненням роботодавця або фізичної особи – підприємця, яка є застрахованою особою, для її виплати працівникам або фізичній особі – підприємцю, яка є застрахованою особою та яка не отримує допомогу по частковому безробіттю як працівник.

Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється роботодавцем, з яким оформлено трудові відносини (крім осіб, які працюють у роботодавця за сумісництвом).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу.

Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, сумадержавної допомоги, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування згідно із законом (п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Підпунктом 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу «Перехідні положення» передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4
п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи зазначене, у разі якщо допомога по частковому безробіттю, яка нарахована у відповідності до положень частини першої ст. 47 Закону № 5067, виплачується роботодавцем за рахунок коштів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, то сума такої допомоги може бути віднесена до доходів, зазначених
у п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу як державна допомога, тобто не оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу).

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платниківподатків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556,із змінами (далі – Порядок № 4).

Відповідно до довідника ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку№ 4 соціальні виплати з відповідних бюджетів, відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «128».

Слід зазначити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 01 серпня 2023 року,для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.