Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.10.2023 р. № 3739/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо порядку заповнення податкових накладних / розрахунків коригування та формування податкового кредиту і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, постачальником було складено на Товариство та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну, у рядках якої зазначено декілька номенклатур однотипного товару (з однаковим кодом згідно з УКТ ЗЕД).

Надалі постачальником було складено і зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування до такої податкової накладної в частині коригування графи «Опис (номенклатура) товарів/послуг» шляхом зазначення зі знаком «-» відповідних рядків податкової накладної та додавання такої ж кількості нових рядків із зазначенням нових порядкових номерів рядків. При цьому при коригуванні усіх таких рядків податкової накладної у розрахунку коригування зазначено однаковий номер групи коригування (1).

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо можливості покупця включити до податкового кредиту суми ПДВ на підставі таких податкової накладної / розрахунку коригування, зокрема, якщо у наступному розрахунку коригування постачальником скориговано номер групи коригування, що був невірно зазначений у попередньому розрахунку коригування (питання 1, 2).

Разом з тим, у зверненні не зазначено причини складання розрахунку коригування на зміну номенклатури товарів. Крім того, надана у зверненні інформація не дає змоги чітко ідентифікувати порядок (механізм) заповнення платником показників податкової накладної та розрахунків коригування, про які йдеться у зверненні. У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V,              підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Зазначеним пунктом також визначено перелік обовʼязкових реквізитів податкової накладної, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

Пунктом 201.7 статті 201 ПКУ передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН. Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг (пункт 192.1 статті 192 ПКУ).

Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 ПКУ.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Згідно з пунктом 16 Порядку № 1307, до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг, зокрема, у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).

Пунктом 21 Порядку № 1307 передбачено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

У разі коригування кількісних та/або вартісних показників табличної частини розділу Б податкової накладної у зв’язку зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником (продавцем) суми попередньої оплати товарів/послуг розрахунок коригування заповнюється у такому порядку:

показники рядка податкової накладної, що коригується, зазначаються із знаком «-» окремо в кожній графі;

додається(ються) новий(і) рядок(ки) з виправленими показниками (за потреби), якому(им) присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався в податковій накладній;

рядку податкової накладної, що коригується, зазначеному із знаком «-», та новому(им) рядку(ам) з виправленими показниками, що його замінює(ють), присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 табличної частини розділу Б розрахунку коригування, та наводиться однакова причина коригування.

Кількість груп коригування у розрахунку коригування може бути необмежена. Кожній групі коригування присвоюється окремий наступний порядковий номер.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та Порядку № 1307, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1, 2

Показники, що зазначаються у податковій накладній, яка складається за операцією з постачання товарів/послуг (у тому числі опис (номенклатура) товарів/послуг), з урахуванням розрахунку(ів) коригування, складеному(их) до такої податкової накладної, мають відповідати даним бухгалтерського обліку та первинним документам, оформленим за операцією з постачання таких товарів/послуг.

За операцією з придбання товарів/послуг платник податку – покупець може віднести суми ПДВ до податкового кредиту за умови, що податкова накладна / розрахунок коригування за такою операцією складені з дотриманням норм ПКУ, зареєстровані в ЄРПН, та показники такої податкової накладної / розрахунку коригування відповідають даним бухгалтерського обліку та первинним документам, складеним за такою операцією.

Разом з тим при підготовці індивідуальної податкової консультації на звернення платника податку контролюючий орган не визначає правомірність складання податкових накладних / розрахунків коригування за окремими господарськими операціями та формування на їх підставі податкового кредиту, що може бути досліджено виключно в межах перевірок, що проводяться відповідно до норм ПКУ. Згідно зі статтею 36 ПКУ платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).