Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо сплати орендної платина підставі Договору оренди земельної ділянки, укладеного між фізичною особою та Головним управлінням Держгеокадастром у ( ) області, та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у зверненні повідомив, що Фермерське господарство «» створено ( ) одноособово громадянином ( ).
У власній господарській діяльності фермерського господарства використовується земельна ділянка площею 15,4 га, надана в оренду громадянину ( ) (засновнику Фермерського господарства «») на підставі Договору оренди земельної ділянки, укладеного за № .
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
Щодо третього питання
Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств, як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України, визначає Закон України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» (далі – Закон № 973).
Згідно з частиною першою ст. 1 Закону № 973 фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу плата за землю – це обов'язковий платіж у складі податку на майно, щосправляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
При цьому орендна плата для цілей розділу XII Кодексу – це обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Згідно з п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Кодексу землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:
на праві постійного користування;
на умовах оренди.
Відповідно до п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Кодексу платниками плати за землю є платники орендної плати – це землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Об'єктами оподаткування платою за землю, зокрема, є об'єкти оподаткування орендною платою – земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (п.п. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 Кодексу).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший п. 288.1 ст. 288 Кодексу).
Таким чином, у разі якщо стороною договору оренди земельної ділянки є фізична особа, а не фермерське господарство, то у такого господарства не виникає підстав виконання податкових зобов'язань зі сплати орендної плати. При цьому платником орендної плати є засновник фермерського господарства – фізична особа, яка є орендарем земельної ділянки.
Щодо першого, другого та четвертого питань
Питання щодо переоформлення договору оренди земельної ділянки з фізичної особи на фермерське господарство, а також внесення в установчі документи відомостей про право користування зазначеною земельною ділянкою не належить до компетенції Державної податкової служби України.
Зауважуємо, що відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
_______________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |