Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.10.2023 р. № 3703/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ….. щодо оподаткування страхових виплат і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Яким чином оподатковуються виплати за страховим випадком дожиття за договором довгострокового страхування життя у випадку призначення страхувальником вигодонабувача – отримувача виплати третю особу, яка не є застрахованою особою за договором страхування?

Статтею 19 Конституції України визначено, зокрема, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 16 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі – Закон № 85) договір страхування –це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Договір довгострокового страхування життя – договір страхування життя строком на п'ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п'яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов'язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку – роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя  (п.п. 14.1.52 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Статтею 9 Закону № 85 встановлено, що страхова виплата – це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 164.2.15 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума страхових виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя, у випадках та розмірах, визначених п.п. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 Кодексу.

Крім того згідно з п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаютьсяінші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу.

Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку встановлено ст. 165 Кодексу.  Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума страхової виплати чи пенсійна виплата, отримана платником податку за договором довгострокового страхування життя, у тому числі страхування довічних пенсій, сума пенсійної виплати із системи недержавного пенсійного забезпечення, визначених п.п. 170.8.3 п. 170.8 ст. 170 Кодексу (п.п. 165.1.28 п. 165.1 ст. 165 кодексу).

Особливості оподаткування доходів, отриманих, зокрема, за договорами довгострокового страхування життя, передбачено п. 170.8 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. «а» п.п. 170.8.2 якого податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою 18 відс., визначеною у п. 167.1 ст. 167 Кодексу, з 60 відсотків сумиодноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя у разі досягнення застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи її доживання до закінчення строку такого договору.

Якщо вигодонабувач є страхувальником за договором, оподаткуванню підлягає величина перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках.

При цьому згідно з п.п. 170.8.3 п. 170.8 ст. 170 Кодексу не оподатковуються під час їх нарахування (виплати) податковим агентом, зокрема:

сума регулярних та послідовних виплат (ануїтетів) за договором довгострокового страхування життя нарахованих та/або виплачених платнику податку – резиденту, який не досяг повноліття або має вік не менше ніж 70 років;

сума страхової виплати за договором довгострокового страхування життя, якщо внаслідок страхового випадку застрахована особа отримала інвалідність І групи.

Сума доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя, що підлягають оподаткуванню, зменшується на суму внесків, сплачених за такими договорами до 1 січня 2004 року.

Водночас з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства в частині оподаткування доходів фізичних осіб зазначене питання слід розглядати з урахуванням документів, що стосуються порушеного питання, зокрема, договору страхування.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.