X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.10.2023 р. № 3707/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення від….щодо розміру ставки земельного податку з фізичних осіб та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що є фізичною особою – підприємцем, та як фізична особа маєна праві приватної власності земельну ділянку для будівництва та обслуговування бару-магазину, яку використовує у своїй підприємницькій діяльності.

Таким чином, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи вважається, що вказана земельна ділянка перебуває у постійному користуванні суб’єкта господарювання?

2. Який максимальний розмір ставки земельного податку може бути встановлений для платнику податків за вказану земельну ділянку: 3відс.від її нормативної грошової оцінки чи 12 відсотків?

3. У випадку встановлення сільською радою ставки земельного податку, у розмірі, що перевищує максимальний розмір ставки земельного податку, у якому розмірі платник податків повинен сплачувати земельний податок?

Відповідно до пункту 12.1 статті 12  ПКУ Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає  перелік загальнодержавних податків та зборів, перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та положень, визначених в пунктах 7.1, 7.2 статті 7 ПКУ щодо загальнодержавних та місцевих податків та зборів, зокрема,  в частині визначення ставок податку.

Сільські, селищні, міські ради, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (пункт 12.3 статті 12 ПКУ).

Згідно із підпунктом 12.3.1 пункту 12.3 статті 12 ПКУ встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному ПКУ.

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 ПКУ з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору (підпункт 12.3.2 пункту 12.3 статті 12ПКУ).

Також згідно з пунктом 284.1 статті 284 ПКУ Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Відповідно до статті 269  ПКУ платниками плати за землю є  власники земельних ділянок, земельних часток (паїв),  землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування та платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об’єктом оподаткування платою за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності, земельні частки (паї), які перебувають у власності, земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування та земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (стаття 270 ПКУ).

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (пункт 286.5 статті 286 ПКУ).

Відповідно до пункту 274.1 статті 274 ПКУставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відс. від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відс. від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 1 відс. від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель – не більше 0,1 відс. від їх нормативної грошової оцінки.

Отже, відповідно до вимог ПКУ та наданого Вами державного акту на право власності на земельну ділянку, Ви є власником земельної ділянки,ставка земельного податку на якувстановлюється у розмірі не більше 3 відс. від її нормативної грошової оцінки.

        Зауважуємо, щотимчасово, на періоддії карантину, встановленогоКабінетомМіністрів України на всійтериторії України з метою запобіганняпоширенню на території України коронавірусноїхвороби (COVID-19) відповідно до п. 528підрозділу 10 розділу XX «Перехідніположення» ПКУ було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом ПКУ.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.