Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.10.2023 р. № 3809/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи-підприємця (далі – Підприємець) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Підприємець здійснює діяльність з продажу товарів.  Продаж товарів здійснюється у готівковій так і безготівковій формі. При цьому безготівкові операції здійснюються як шляхом приймання від покупців банківських платіжних картонок (операцій еквайрингу) так і шляхом зарахування грошових коштів покупцями на поточний рахунок підприємця.

Оплата покупцямина поточний рахунок підприємця здійснюється, готівковими коштами через касу банківського закладу, через банківські платіжні термінали, через небанківський термінали самообслуговування, з  рахунків фізичних осіб за допомогою систем дистанційного банківського обслуговування та з рахунків фізичних осіб за допомогою терміналів самообслуговування з використанням банківських платіжних карт.

У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунківза товари (послуги)Підприємець звернувся до податкового органу із наступними запитаннями:

 

1. Чи потрібно Підприємцю застосовувати реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) при отриманні оплати за товар у описаний вище спосіб?
2. Чи належить до поняття «розрахункова операція» факту оплати покупцями в безготівковій формі на поточний рахунок підприємця як передплати, так і в рахунок існуючої заборгованості за раніше поставлений товар?

Оскільки, питання 1 та2 за своєю суттю є подібними та регулюються одними і тими ж положеннями Закону України від 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), тому відповідь на них надається одночасно.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО)  у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Законом № 265 визначено, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Також, звертаємо увагу, що обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари (послуги), залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Тобто, для Підприємця, як суб’єкта господарювання на якого поширюється дія Закону № 265, для цілей застосування РРО/ПРРО не має значення який спосіб для оплати обрав покупець (споживач), зокрема готівковими коштами через касу банківського закладу,  через банківські платіжні термінали, через небанківський термінали самообслуговування, з  рахунків фізичних осіб за допомогою систем дистанційного банківського обслуговування, а має значення лише спосіб, який запропоновано Підприємцем покупцю.

Враховуючи зазначене, та як відповідь на питання 1 та 2, повідомляємо, що у разі, якщо Підприємець надає покупцю для оплати за товар реквізити поточного рахунку в форматі IBAN, то у такому випадку застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки така операція є різновидом банківської операції у розумінні Закону № 265, незалежно від обраного покупцем способу оплати.

Поряд із цим, надання Підприємцем можливості здійснювати розрахунки за придбані товари (роботи, послуги) електронними платіжними засобами (банківськими платіжними картами) із використанням POS–терміналів чи еквайрингу, відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265, потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПК України податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.