Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.10.2023 р. № 3811/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба Україниза результатами розглядe звернення фізичної особи-підприємця (далі – Підприємець)   від , надісланого листом ГУ ДПС у  області   від №  (вх. ДПС № від ), керуючись положеннями статті 52 Податкового кодексу України(далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до тексту звернення, Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку ІІІ групи), здійснює діяльність у сфері послуг з використанням мережі Інтернет та телефонного зв’язку.

Як зазначено у звернені, практична необхідність отримання податкової консультації пов’язання зі складністю застосування ПКУ та полягає у необхідності формування чіткого розуміння обсягу податкових обов’язків, що виникають як наслідок ситуації, викладеної у зверненні.

Враховуючи викладене, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

1.Чи вважатиметься для Підприємця розрахунковою операцією, яку необхідно реєструвати у реєстраторі розрахункових операцій/програмному реєстраторі розрахункових операцій(далі – РРО/ПРРО), оплата клієнтом за надані послуги, з його банківського рахунку, на банківський поточний рахунок Підприємця, відкритий для ФОП (для підприємницької діяльності)?

2. Чи вважатиметься для Підприємця розрахунковою операцією яку необхідно реєструвати у РРО/ПРРО, оплата клієнтом за надані послуги, через касу банку, на банківський поточний рахунок Підприємця, відкритий для ФОП (для підприємницької діяльності)?

3. Чи вважатиметься для Підприємця розрахунковою операцією, яку необхідно реєструвати у РРО/ПРРО оплата клієнтом за надані послуги, через касу фінансових компаній, на банківський поточний рахунок Підприємця,відкритий для ФОП (для підприємницької діяльності)?

4. Чи вважатиметься для Підприємця розрахунковою операцією, яку необхідно реєструвати у РРО/ПРРО, оплата клієнтом за надані послуги, через банківські автомати самообслуговування, на банківський поточний рахунок Підприємця,відкритий для ФОП (для підприємницької діяльності)?

5. Чи вважатиметься для Підприємця розрахунковою операцією, яку необхідно реєструвати у РРО/ПРРО, оплата клієнтом за надані послуги, через небанківські (фінансових компаній) автомати самообслуговування, на банківський поточний рахунок Підприємця,відкритий для ФОП (для підприємницької діяльності)?

6. Чи вважатиметься для Підприємця розрахунковою операцією, яку необхідно реєструвати у РРО/ПРРО, оплата клієнтом за надані послуги, через платіжні системи, на банківський поточний рахунок Підприємця,відкритий для ФОП(для підприємницької діяльності)?

7. Яким чином реєструвати РРО/ПРРО, з огляду на те, що у Підприємця немає постійного місця надання послуг та змінюється кожного дня в межах території України?

8. Яким чином реєструвати ПРРО, для отримання оплат за надані послуги по Інтернету або по телефону?

9. Чи достатньо буде у діяльності Підприємця одного ПРРО для реєстрації оплати за надані послуги при зустрічі з клієнтом, і за надані послуги по інтернет зв’язку або по телефону? Якщо так, то яким чином його реєструвати? Якщо ні, то як реєструвати їх два, і в чому різниця між ними та чим відрізнятиметься їх реєстрація?

10. Чи можна Підприємцю від покупців/замовників/клієнтів приймати оплату на картку «Ключ до рахунку», що була видана до поточного рахунку відкритого для ФОПа(для підприємницької діяльності)? Якщо можна, то чи потрібно ці оплати реєструвати через ПРРО?

11. Які, можливо, податкові обов’язки виникають у Підприємця додатково?

 

Згідно із статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 21 Кодексу, посадові та службові особи контролюючих органів зобов’язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Підпунктом 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація, це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до пункту 52.2. статті 52 Кодексу, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Пунктом 52.1 статті 52 Кодексу передбачено, що за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити, зокрема, зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин).

Ваше звернення не відповідає вимогампункту 52.1 статті 52 Кодексу в частині зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин), а посиланняуньомуна складність застосування норм Кодексу (в контексті звернення – ПКУ), не мають жодного відношення до порядку проведення розрахунківу сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, та норм прямої дії Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), що є спеціальним.

Окрім того, звертаємо увагу, щовідповіді на 1,2,3,4,5 та 6 питання звернення, не можуть мати практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства для Підприємцячерез некоректність їх формулювання.

Так, для Підприємця, на якого поширюється дія Закону № 265 в цілях застосування РРО/ПРРО, не має значення спосіб оплати обраний споживачем, а має значення лише спосіб, запропонований споживачу ним самим.

Разом з цим, Ваше звернення не розкриває суті здійснюваних господарських операцій, зокрема, не містить інформації стосовно способів оплати, запропонованих споживачам, що є ключовим для надання такої консультації із зазначених вище питань.

Такий підхід Підприємця до оформлення запиту позбавляє можливості надати відповіді на поставлені у зверненні 1,2,3,4,5 та 6 питання.

Відповідь на 7,8 та 9 питання.

Правові відносини у сфері застосування РРО/ПРРО встановлені Законом № 265.

Пунктами 1, 2 статті 3 Закону встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані, зокрема:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.

Процедура реєстрації РРО/ПРРО в контролюючих органах регулюється Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (далі – Порядок № 547)/ Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 (далі – Порядок № 317).

Відповідно до пункту 3 глави 2 розділу II Порядку № 547 реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 317 встановлено, що ДПС веде реєстр ПРРО (далі – Реєстр) в електронному вигляді. До Реєстру вносяться дані про ПРРО, а також відомості про суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів кваліфікованих або удосконалених електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО.

Відповідно до пункту 4 глави 2 розділу ІІ Порядку № 547 реєстрація РРО проводиться на підставі заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – заява №1-РРО)/пункту 3 розділу ІІ  Порядку № 317 реєстрація ПРРО – на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – заява № 1-ПРРО).

У розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» заяви №№ 1-РРО/1-ПРРО зазначаються: ідентифікатор об’єкта оподаткування (заповнюється згідно з повідомленням про такий об’єкт оподаткування (далі – повідомлення№ 20-ОПП), поданим до контролюючого органу відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексуУкраїни (далі – Кодекс) та Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280  (далі – Порядок № 1588).

Відомості щодо об’єкта оподаткування, який взято на облік в контролюючих органах відповідно до поданого повідомлення № 20-ОПП, є першоджерелом даних реєстраційної заяви, що подається суб’єктом господарювання до контролюючого органу у встановленому порядку для реєстрації РРО/ПРРО.

У разі, якщо місцезнаходження або місце проживання фізичної особи – підприємця є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності, то фізична особа – підприємець повинна подати повідомлення № 20-ОПП у порядку та строки, визначені пунктом 8.4 розділу VIII Порядку № 1588, у якому повідомити про місцезнаходження або місце проживання як про об’єкт, через який провадиться діяльність.

У розділі 4 заяви № 1-ПРРО в залежності від призначення ПРРО зазначається його тип – стаціонарний, пересувний, каса самообслуговування, інтернет торгівля.

Відсутність в контролюючому органі інформації щодо господарської одиниці, вказаної у заяві №№ 1-РРО/1-ПРРО, про яку суб’єкт господарювання мав повідомити контролюючий орган як про об’єкт оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання, є підставою для відмови в реєстрації РРО/ПРРО.

РРО/ПРРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні, відповідно до сфери застосування, установленої Державним реєстром РРО, та за наявності договору про технічне обслуговування і ремонт РРО (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 547)/дані про господарську одиницю внесені до Реєстру щодо такого ПРРО (пункт 2 розділу IV Порядку № 317).

Назва та адреса господарської одиниці є обов’язковими реквізитами фіскального чеку згідно з пунктом 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (далі – Положення).

Абзацом третім пункту 2 розділу І Положення визначено, що господарська одиниця – це стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Для проведення розрахунків через РРО/ПРРО за надані послуги у заздалегідь не визначених місцях, без використання конкретного транспортного засобу, суб’єкт господарювання для проведення розрахунку реєструєРРО/ПРРОна стаціонарну господарську одиницю, про яку повідомлено контролюючий орган як про об’єкт оподаткування шляхом подання повідомлення № 20-ОПП.

Якщо суб’єкт господарювання надає послуги дистанційно за однією адресою господарської одиниці і за цією ж адресою проводить розрахункиза надані послуги під час зустрічей з клієнтами достатньо зареєструвати один ПРРО.

Якщо розрахункиза надані послуги проводяться за межами господарськоїодиниці та у суб’єкта господарювання відсутні транспортні засоби,що експлуатуються ним у господарській діяльності, він реєструє ПРРО на стаціонарну господарську одиницю.У такому випадку у розділі 4 заяви № 1-ПРРО можна зазначити тип «пересувний».

У фіскальних чекахза надані послуги зазначається назва та адреса стаціонарної господарської одиниці на яку зареєстрований ПРРО.

Відповідь на питання 10.

Надання Підприємцемспоживачу для оплати за наданні послуги реквізитів свого електронного платіжного засобу (платіжної карти) або надання споживачу можливість здійснити оплату за товар з використанням реквізитів будь-яких електронних платіжних засобів не суперечить вимогам Закону № 265 та, при цьому,вимагає обов’язкового застосування РРО/ПРРО при проведенні таких розрахунків, у встановленому цим Законом порядку.

Щодо відповіді на 11 питання повідомляємо, що визнання, загальні умови виникнення, зміна і припинення податкового обов’язку та його виконання визначені статтями 36 – 38 Кодексу. Особливості застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності фізичними особами – підприємцями (у тому числі порядок нарахування та слати податків і зборів платниками єдиного податку) регламентується главою 1 розділу XIV Кодексу. При цьому сам факт застосування РРО/ПРРО не призводить до виникнення додаткових податкових обов’язків у розуміння Кодексу.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.