X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.10.2023 р. № 3818/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
………………………… про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення, Підприємство є платником єдиного податку 4 групи та платником ПДВ. Вирощує зернові та олійні культури,цукрові буряки, в подальшому здійснює переробку зазначених культур на підставі договорів на переробку вирощеної продукції на давальницьких умовах, внаслідок чого отримує готову продукцію у вигляді борошна, цукру та оливи.

З огляду на викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

  1. Чи є  продукцією власного виробництва, зокрема  борошно, цукор та олива отримані від переробки вирощеної продукції на давальницьких умовах, та чи є підстави в даному випадку для застосування пункту 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265)?
  2. Чи є правомірним проводити розрахунки у разі продажу вищезазначеної продукції у своїй касі з оформленням видаткових касових ордерів?

Як зазначено у зверненні, у Підприємство виникла практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації, яка полягає у необхідності застосування РРО, у випадку здійснення реалізації продукції власного виробництва з проведенням розрахунків у касі підприємства.

Правовідносини у цій сфері регулюються Законом № 265 якимвизначено правові засади застосування РРО та програмного РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані: надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Разом з тим, пунктом 1 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

Водночас Закон № 265 не містить визначення поняття «продукція власного виробництва» для цілей цього Закону. При цьому слід констатувати, що законодавчі акти також не розкривають зміст цього поняття.

Враховуючи зазначене пропонуємо в своїй діяльності використовувати поняття положення статті 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», згідно з якою продукцією визнається будь-яка речовина, препарат або інший товар, виготовлений у ході виробничого процесу.

Отже, можна зробити висновок, що до продукції власного виробництва може бути віднесена продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.

Оскільки у наведеному у зверненні Підприємства прикладі борошно, цукор та олива було виготовленопереробником на умовах давальницької сировини, то для Підприємства така продукція не може вважатися продукцією власного виробництва.

Враховуючи викладене та у відповідь на питання 1 та 2 повідомляємо.

При реалізації вашим Підприємством продукції, що була перероблена, тобто, перетворена в товар іншим підприємством, такий товар не може вважатись продукцією власного виробництва, а його продаж потребує застосування РРО/ПРРО на загальних засадах.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.