Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.10.2023 р. № 3820/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ……………………надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Підприємець здійснює діяльність з продажу товарів через мережу Інтернет.У зв’язку зі складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків звернувся до ДПС з питаннями необхідності застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у своїй діяльності.

1) Чи зобов’язаний продавець (ФОП, платник єдиного податку група 2) застосовувати РРО/ПРРО у випадку отримання авансової оплати на власнийбанківський рахунок стандарту IBAN за товар від покупця через платіжну систему 1?

2) Чи зобов’язаний продавець (ФОП, платник єдиного податку група 2) застосовувати РРО/ПРРО у випадку отримання оплати (передоплати та/абопостоплати) на власний банківський рахунок стандарту IBAN за товар від покупця через систему 2?

3) Чи зобов’язаний продавець (ФОП, платник єдиного податку група 2) застосовувати РРО/ПРРО у випадку отримання оплати на власнийбанківський рахунок стандарту IBAN від ТОВ 1 за товар, у випадку якщо покупець здійснив оплату накладеним платежем готівкою або звикористанням ЕПЗ в момент отримання товару в пункті видачі ТОВ 2 через платіжний сервіс ТОВ 1?

4) Чи зобов’язаний продавець (ФОП, платник єдиного податку група 2) застосовувати РРО/ПРРО у випадку отримання оплати на власнийбанківський рахунок стандарту IBAN за товар, у випадку якщо покупець здійснив оплату готівкою або з використанням ЕПЗ в касі банківської установи?

5) Чи зобов’язаний продавець (ФОП, платник єдиного податку група 2) застосовувати РРО/ПРРО у випадку отримання оплати на власнийбанківський рахунок стандарту IBAN за товар, у випадку якщо покупець здійснив оплату готівкою або з використанням ЕПЗ через ПТКС банку?

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Також, звертаємо увагу, що обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою платіжних терміналів (POS-терміналів) та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари (послуги), залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Тобто, для Підприємця на якого поширюється дія Закону № 265, для цілей застосування РРО/ПРРО не має значення який спосіб для оплати обрав покупець (споживач), зокрема готівковими коштами через касу банківського закладу, через банківські платіжні термінали, через небанківський термінали самообслуговування, з рахунків фізичних осіб за допомогою систем дистанційного банківського обслуговування, а має значення лише спосіб, який запропоновано Підприємцем покупцю.

Враховуючи викладене, ДПС звертає увагу, Підприємця на те, що не коректно сформульовані питання звернення в частині отримання оплати Підприємцем, а не способу, який запропонував Підприємцем покупцю (споживачу) та який обрав покупець (споживач) для оплати, що по суті взагалі не є визначальним для винекненняобов’язку уПідприємця застосовувати у своїй діяльності РРО/ПРРО.

Щодо питання 1 застосування РРО/ПРРОу випадку отримання авансової оплати на власнийбанківський рахунок стандарту IBAN за товар від покупця через платіжну систему 1?

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 16.04.2021 по справі № 520/7835/19, судом зазначено: «платіжні сервіси та сервіси переказу коштів (у визначенні Закону України «Про платіжні послуги» – засоби дистанційної комунікації) призначені для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами- підприємцями в мережі Інтернет за допомогою персональних комп’ютерів та/або інших мобільних пристроїв та з використанням банківських платіжних карток.

За своїм змістом вони є системами для надання послуг з еквайрингу у дистанційному режимі.

Суд зазначив, що продаж товарів із застосуванням засобів дистанційної комунікації відбувається у три етапи:

1) операція з приймання платіжним сервісом коштів від покупця, про що формується відповідне електронне повідомлення про приймання коштів;

2) операція безготівкового переказу платіжним сервісом коштів, прийнятих від покупця, на банківський рахунок продавця;

3) передача товару покупцю.

З технічної точки зору між фізичною особою-підприємцем і фінансовою установою, якій належить платіжний сервіс, відбувається саме операція з безготівкового переказу коштів, для проведення якої застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, разом з тим, суб’єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є фізична особа-підприємець, яка здійснює продаж товарів, і отримувач такого товару (покупець), який здійснює грошовий розрахунок за цей товар у дистанційному режимі за допомогою платіжного сервісу.

При цьому, факт виконання договору купівлі-продажу товару обумовлений саме отриманням товару покупцем, а тому, продавець зобов’язаний забезпечити отримання покупцем розрахункового документа, який підтверджує факт оплати покупцем товару. Відповідно, така операція має ознаки розрахункової в розумінні Закону № 265, а застосування РРО/ПРРО при її проведенні є обов’язковим.

На правильність цього висновку вказує і юридична модель здійснення платежу за електронним договором з оплатою через використання електронних платіжних сервісів, яка передбачає використання для розрахунку саме банківської платіжної картки в дистанційному режимі.

Положення Закону № 265 прямо визначають необхідність оформлення відповідного розрахункового документа у разі застосування банківської платіжної картки при здійсненні такої розрахункової операції, хоча її характер і є безготівковим.

Звертаємо увагу, що відповідно до загальнодоступної інформації, розміщеної на вебсайті вказаному Підприємцем, надавача платіжних послуг, а також в договорах-приєднання прямо вказано, що такий надавач платіжних послуг надає своїм клієнтам послуги з еквайрингу.

Так, з урахуванням висновків Верховного Суду, повідомляємо, що приймання Підприємцем оплати за товари із використанням еквайрингу потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО та видачу або надсилання розрахункового документу встановленої форми та змісту на загальних підставах.

Враховуючи викладене вище, та як відповідь на питання 1 повідомляємо, що у описаних Підприємцем у звернені обставинах, застосування РРО/ПРРО та видача або надсилання розрахункового документу встановленої форми та змісту є обов’язковим, щодо усіх договорів купівлі-продажу укладених з покупцями.

Видавати або надсилати окремий чек надавачам платіжних послуг, які переказують кошти, не потрібно.

Поряд із цим, звертаємо увагу, що у випадку оплати частинами або комбінованій оплаті товару за умови реалізації товарів у спосіб зазначений в питаннях 1, 3 у чек, який буде супроводжувати товар при його відправці покупцю (споживачу), має бути включена інформація про такий аванс як підстава для зменшення залишкової вартості товару.

Щодо питання 2, 4, 5 як відповідь, повідомляємо, що в описаних у зверненні ситуаціях, якщо Підприємець надає покупцям для оплати за товар реквізити поточного рахунку в форматі IBAN (29-розрядного), то у такому випадку застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки такі операції є різновидом банківських, у розумінні Закону № 265, незалежно від обраного покупцями способу оплати.

Щодо питання 3 застосування РРО/ПРРОу випадку отримання оплати на власнийбанківський рахунок стандарту IBAN від ТОВ 1 за товар, у випадку якщо покупець здійснив післяплату готівкою або звикористанням ЕПЗ в момент отримання товару в пункті видачі ТОВ 2 через платіжний сервіс ТОВ 1.

Відповідно до умов Договору на переказ коштів для суб’єктів господарювання, розміщеного на сайті ТОВ 1, ТОВ 1 не є учасником операцій з купівлі-продажу товарів/робіт/послуг або іншого правочину укладеного між Платником та Отримувачем.

Таким чином, між Підприємцем як продавцем товарів, покупцями цих товарів, ТОВ 2 та ТОВ 1 відбуваються різні господарські операції.

Так, у описаній Підприємцем ситуації, між Підприємцем та покупцями здійснюються операції купівлі-продажу товарів; між Підприємцем та ТОВ 2 – надання послуг з організації перевезень відправлень покупцям; між Підприємцем та ТОВ 1 – надання послуг з переказу належних йому коштів.

Оскільки, відповідно до наведених вище умов договорів, суб’єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є лише Підприємець (продавець), який здійснює продаж товарів, і споживач (покупець), як отримувач такого товару. Саме тому продавець, а не надавач платіжних послуг, зобов’язаний видати відповідний розрахунковий документ, що підтверджує право власності на товари покупцю.

Наголошуємо, що небанківським надавачам платіжних послуг, як і банкам в Україні заборонено ведення діяльності у сфері матеріального виробництва та торгівлі.

Також, описані Підприємцем способи взаємодії із покупцями підпадають під дію регулювання частини першої статті 694 Цивільного кодексу України відповідно до якої, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Зазначене встановлює обов’язок продавця передати товар покупцеві до моменту його оплати останнім. Відстрочення платежу означає здійснення повної оплати товару у строки, встановлені договором, через деякий час після одержання товару. Якщо відстрочення платежу полягає у здійсненні платежів частинами, встановленими договором, воно іменується розстроченням платежу. Якщо предметом договору з відстроченням або розстроченням платежу є речі, визначені родовими ознаками, він є різновидом комерційного кредиту.

Водночас, відстрочення та / або розстрочення платежів, як оплати за товар жодним чином не повинні впливати на обсяг обов’язків продавця та прав покупця визначених статтями 664, 655 та 662 Цивільного кодексу України.

Оскільки, продаж товарів в кредит передбачає їх передачу покупцеві до моменту оплати, тому у таких випадках Підприємець в момент відпуску товару має сформувати відповідний розрахунковий документ встановленої форми та змісту із зазначенням у ньому форми оплати кредит, відстрочення, розстрочення платежу або іншої, що відповідно до закону більш якісно характеризує правовідносини, що склались між покупцем та продавцем.

Враховуючи викладене вище, повідомляємо, що як відповідь на питання 3 у описаних Підприємцем у звернені обставинах, застосування РРО/ПРРО, формування та надсилання разом із товаром розрахункового документу встановленої форми та змістує обов’язковим, щодо усіх договорів купівлі-продажу укладених з покупцями.Видавати або надсилати окремий чек надавачам платіжних послуг, які переказують кошти (ТОВ 1в контексті звернення), не потрібно.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.