Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товаристващодо деяких питань пов’язаних з декларуванням суми від’ємного значення податку на додану вартість (далі – ПДВ) добюджетного відшкодування, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.
У своєму зверненні Товариством повідомлено, що майже 90 % доходу воно отримує від здійснення експортних операцій. При цьому, частину від’ємного значення суми ПДВ Товариство заявляє до бюджетного відшкодування.
Поряд з цим, Товариством зазначено, що сировину для виробництва вонозакуповує у Продавця через аукціони, які організовує та проводить товарна біржа –Біржа. Згідно договору між Товариством та Продавцем сума гарантійного внеску (за вирахуванням суми комісійного збору Біржі), перерахована Товариством на рахунок Біржі для участі в аукціоні (аукціонах), перераховується Біржею Продавцю в рахунок часткової оплати за придбаний аукціоні (аукціонах) товар.
При цьому, Товариством не зазначено закупку якого біржового товару воно здійснює.
Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань щодо:
1. правомірності заявленнявід’ємного значення суми ПДВ до бюджетного відшкодування у сумі, що сплачена ним Біржі при здійсненні операцій з придбання товарів у Продавця, закупівля яких здійснюється виключно через аукціони, які проводяться такими біржами;
2. можливостіпідтвердженняфактичної сплати ПДВ Товариством при здійсненні операції з придбання товарів у Продавця, закупівля яких здійснюється виключно через аукціони, які проводяться Біржою, платіжним дорученням, що підтверджує оплату Товариством гарантійного внеску за участь у такому аукціоні;
3. умов заявлення від’ємного значення суми ПДВ до бюджетного відшкодування у сумі податку, що сплачена ТовариствомБіржі при здійсненні операцій з придбання товарів у Продавця, закупівля яких здійснюється виключно через аукціони, які проводить Біржа.
Щодо питань 1 та 3
Виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України (далі – ГКУ), та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов’язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу (пункт 1 статті 199 ГКУ).
Згідно з статтею 546 глави 49 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.
Відповідно до пункту 1 статті 9 розділу ІІІ Закону України від 10 грудня 1991 року 1956-XII «Про товарні біржі» (зі змінами та доповненнями) правила товарної біржі розробляються відповідно до вимог, встановлених таким Законом та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, укладання біржових угод (біржових договорів), ведення біржової торгівлі та розв’язання спорів з цих питань.
Правила Біржі (нова редакція) затверджено рішенням Наглядової ради Біржі (протокол засідання Наглядової ради № 1 від 10.01.2022) та зареєстровано рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 25 від 20.01.2022 (далі – Правила), що розміщені на вебсайті Біржі за адресою: https://www.uub.com.ua/, розроблені та затверджені відповідно до Господарського кодексу України, Закону України «Про товарні біржі», Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків», нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, якими регулюється провадження професійної діяльності на організованих товарних ринках, Статуту Біржі та є основним документом, який регламентує порядок здійснення біржових операцій, укладання біржових угод, біржових договорів, деривативних контрактів, які не є фінансовими інструментами, вчинення правочинів щодо деривативних контрактів, а також ведення біржової торгівлі Біржею та розв’язання спорів з цих питань. Біржа не є організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами у значенні Кодексу
Підпунктом 1.5 пункту 1 Правил визначено, що Біржа може організовувати та проводити біржові торги продукцією та іншим майном у порядку, встановленому Правилами та іншими внутрішніми документами Біржі відповідно до вимог, визначених іншими законами, ніж Закон України «Про товарні біржі», та/або нормативно-правовими актами, прийнятими на їх виконання.
При цьому, згідно з підпунктом 5.1 пункту 5 Правил гарантійне забезпечення є одним з механізмів, який Біржа використовує для зниження ризиків невиконання учасниками торгів зобов’язань за біржовим договорами. Одним із видів фінансового гарантійного забезпечення, запроваджених Біржею, є гарантійний внесок.
Внутрішніми документами Біржі, якими регламентується біржова торгівля по певним напрямках (секціях) Біржі або по певним біржовим товарам/деривативним контрактам (групою біржових товарів/деривативних контрактів), можуть бути визначені інші форми (окрім фінансової) гарантійного забезпечення (зокрема, гарантійне забезпечення у формі блокування/резервування біржових товарів, які є предметом біржового договору/деривативного контракту (товарне гарантійне забезпечення)).
Як зазначено вище Товариством у своєму зверненні не зазначено закупку якого біржового товару воно здійснює, при цьому, згідно відкритих даних, які розміщені на вебсайті Продавця, Продавець є лісокористувачем.
Регламент з організації та проведення біржових торгів з купівлі-продажу необробленої деревини та пиломатеріалів на товарній біржі – Біржа (нова редакція) затверджено рішенням Наглядової ради Біржі, протокол засідання Наглядової ради № 177 від 07.09.2023, (далі – Регламент) та згідно пункту 1.6 розділу І Регламенту розміщений на вебсайті Біржі за адресою: https://www.uub.com.ua/.
Згідно пункту 1.7 розділу І Регламенту гарантійний внесок – грошові кошти, що вносяться на поточний рахунок Біржі учасниками аукціону з продажу необробленої деревини, деревини дров’яної, у випадках передбачених Регламентом, або ініціатором аукціону (покупцем) в аукціонах з купівлі необробленої деревини, деревини дров’яної (у випадках передбачених Регламентом) в якості забезпечення з метою гарантування виконання біржових угод/біржових договорів.
Сплата внеску за обробку даних та перерахування гарантійного внеску здійснюються учасником аукціону з продажу (покупцем)/ініціатором аукціону з купівлі (покупцем) в національній валюті України з урахуванням абзацу четвертого підпункт 7.3 пункту 7 Регламенту (не застосовується у випадку прийняття Наглядовою радою рішення про скасування сплати внеску за обробку даних, гарантійного внеску), зокрема, розмір гарантійного внеску визначається рішенням Наглядової ради та зазначається в Тарифах Біржі. Гарантійний внесок перераховується без ПДВ (підпункт 7.3 пункту 7 Регламенту).
Відповідно до підпункту 9.1 пункту 9 Регламенту за підсумками проведення аукціону та укладених біржових угод Біржа формує на їх підставі біржові (аукціонні) свідоцтва, що підписуються Біржею.
На підставі підписаних відповідно до підпункту 9.1 пункту 9 Регламенту біржових (аукціонних) свідоцтв, що сформовані на підставі укладених біржових угод, ініціатор аукціону та переможець (-ці), в аукціонах з продажу необробленої деревини/ деревини дров’яної з термінами поставки, вказаними у підпункті 3.6 пункту 3 Регламенту, де ініціатор аукціону може діяти від імені та за рахунок клієнта (-ів), ініціатор аукціону, клієнт (-и) ініціатора аукціону та переможець (-ці) зобов’язані укласти договір (-ри) купівлі-продажу необробленої деревини/деревини дров’яної в строк до 5 (п’яти) робочих днів включно з дня проведення відповідного аукціону (підпункт 9.3 пункту 9 Регламенту).
Згідно підпункту 9.4 пункту 9 Регламенту усі права та обов’язки покупця, продавця, клієнта (-ів) продавця та порядок проведення розрахунків і поставки біржового товару, обумовлюються в договорі купівлі-продажу необробленої деревини/деревини дров’яної, укладеному за результатами аукціону з продажу необробленої деревини/ деревини дров’яної з термінами поставки, вказаними у підпункті 3.6 пункту 3 Регламенту, де учасник торгів – продавець може діяти від імені та за рахунок клієнта (-ів).
Усі розрахунки за біржовий товар проводяться безпосередньо між продавцем (клієнтом (-ами) продавця в аукціонах з продажу необробленої деревини/ деревини дров’яної з термінами поставки, вказаними у підпункті 3.6 пункту 3 Регламенту, де учасник торгів – продавець може діяти від імені та за рахунок клієнта (-ів)) та покупцем з урахуванням гарантійного внеску покупця в порядку передбаченому Регламентом щодо аукціонів з купівлі/продажу необробленої деревини, аукціонів з купівлі/продажу деревини дров’яної (виключно у випадку, коли покупець є резидентом України), перерахованого ним на поточний рахунок Біржі в якості забезпечення з метою гарантування виконання біржової угоди (у випадку прийняття Наглядовою радою рішення про скасування сплати гарантійного внеску всі розрахунки в повному обсязі проводяться безпосереднього між продавцем та покупцем).
При цьому, порядок розрахунків визначено пунктом 10 Регламенту, зокрема, особливості перерахування Біржею продавцю гарантійного внеску учасника аукціону (переможця) в аукціоні з продажу/ініціатора аукціону в аукціоні з купівлі (за вирахуванням суми біржового збору) для подальшого врахування їх продавцем при розрахунках з учасником аукціону (переможцем)/з ініціатором аукціону при здійснені ним оплати за придбану необроблену деревину/деревину дров’яну (виключно у випадку, коли покупець є резидентом України).
Так, підпунктом 10.9 пункту 10 Регламенту визначено, що Біржа перераховує гарантійний внесок (частину гарантійного внеску) на поточний рахунок продавця (відокремлених підрозділів (філій) продавця) або його правонаступника (поточний (-і) рахунок (-и) клієнта (-ів) продавця) з призначенням платежу: «Перерахування гарантійного внеску (частини гарантійного внеску) від ____________(назва покупця) ____________ згідно аукціонного свідоцтва №_____ від «___»_________20__ року по договору
№ _____ від «___» _________ 20__ року. Без ПДВ» (не застосовується у випадку прийняття Наглядовою радою рішення про скасування сплати гарантійного внеску).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ Кодексу.
Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування є операції платників податку постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/ орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.
Згідно пунктом 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):
дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Таким чином, на датупередачі біржею гарантійних внесків продавцю біржового товару у рахунок оплати покупцем придбаного на біржі товару (якщо така дата є першою подією, визначеною пунктом 187.1 статті 187 Кодексу) продавець біржового товару повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з постачання такого біржового товару та скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені Кодексом терміни відповідну податкову накладну.
При цьому, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).
Пунктом 198.2 статті 198 Кодексу визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/ небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника, або дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (пункт 198.3 статті 198 Кодексу).
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Кодексу.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1
статті 200 Кодексу).
Бюджетне відшкодування – відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника (підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 кодексу).
Відповідно до пункту 200.4 при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Таким чином, в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками у зв’язку з придбанням товарів/послуг, а якщо постачальник – нерезидент, то з бюджетом (у частині податку на додану вартість).
Згідно з пунктом 200.7 статті 200 Кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
При цьому, правомірність бюджетного відшкодування ПДВ підтверджується виключно за результатами перевірки, що проводиться відповідно до Кодексу.
Щодо питання 3
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи передбачено статтею 44 Кодексу.
При цьому пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних,
не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.
Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996–XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Тому платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996).
Поряд з цим, згідно з пунктом 41 розділу 2Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 (далі – Інструкція), платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Надавач платіжних послуг платника перевіряє заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції на відповідність вимогам, викладеним у пункті 41 розділу II Інструкції, лише за зовнішніми ознаками.
Таким чином, оскільки відповідно до підпункту 10.9 пункт 10 Регламенту безпосередньо Біржа перераховує гарантійний внесок (за вирахуванням суми біржового збору) продавцю та відповідно до підпункту 9.4 пункту 9 Регламентуусі розрахунки за біржовий товар проводяться безпосередньо між продавцем та покупцем з урахуванням гарантійного внеску покупця та обумовлюються в договорі купівлі-продажу біржового товару,тому платіжне доручення, що підтверджує оплату покупцем такого гарантійного внеску Біржі за участь в аукціоні, може вважатисялише одним із документів, що підтверджують оплату/часткову оплату за придбаний біржовий товар.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно Товариством, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |