Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.10.2023 р. № 3839/ІПК/99-00-24-03-03-06

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, товариство є оператором міжнародної платіжної системи …, в тому числі виконує функції учасника зазначеної платіжної системи. Товариство має ліцензію Національного банку України (далі – НБУ) на здійснення валютних операцій.

Товариство, користуючись передбаченим чинним законодавством правом, має намір відкрити рахунок за кордоном у іноземній фінансовій установі, та планує здійснювати купівлю облігацій внутрішньої державної позики України на вторинному ринку цінних паперів за кошти, які знаходитимуться на зазначеному рахунку за кордоном, шляхом безпосереднього переказу цих коштів при операції купівлі облігацій внутрішньої державної позики України на валютний рахунок фізичної особи – резидента України, який теж відкритий за кордоном у іноземній фінансовій установі. При цьому транскордонного переказу валютних цінностей, регулювання яких в умовах воєнного стану відбувається відповідно до постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», не відбуватиметься.

У зв’язку із зазначеним, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи може Товариство здійснити розрахунок при проведенні операції купівлі облігацій внутрішньої державної позики на вторинному ринку цінних паперів шляхом безпосереднього переказу коштів із валютного рахунку Товариства відкритого за кордоном в іноземній фінансовій установі, на валютний рахунок фізичної особи – резидента України, який теж відкритий за кордоном в іноземній фінансовій установі?

2. Якими є особливості оподаткування зазначеної операцій із купівлі-продажу облігацій внутрішньої державної позики, розрахунок за якою здійснюється шляхом безпосереднього переказу коштів між валютними рахунками покупця (юридичної особи – резидента України) і продавця (фізичної особи – резидента України), відкритими за кордоном в іноземних фінансових установах?

Щодо першого питання

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених цим Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Слід зауважити, що п.п. 4 та 8 ст. 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» передбачено, що до функцій НБУ належать, зокрема, встановлення для банків правил проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, здійснення банківського регулювання та нагляду на індивідуальній та консолідованій основі.

Отже, з зазначеного питання доцільно звернутися до НБУ.

Щодо другого питання

Згідно з п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу;

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 Кодексу;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 Кодексу;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11¹ ст. 170 Кодексу.

Відповідно до п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 Кодексу не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:

а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу;

б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п. 165.1.40 та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями НБУ та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, з урахуванням курсових різниць (п.п. 165.1.52 п. 165.1
ст. 165 Кодексу).

Також відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Отже, сума доходів, отриманих платниками податку від операцій з інвестиційними активами (облігаціями внутрішніх державних позик, емітованих Міністерством фінансів України), не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Крім того, відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Відображення в обліку операцій з купівлі-продажу облігацій внутрішньої державної позики між резидентами України, розрахунок за якими здійснюється шляхом безпосереднього переказу коштів між валютними рахунками покупця (юридичної особи – резидента України) і продавця (фізичної особи – резидента України), здійснюється платником податку на прибуток юридичною особою – резидентом України, що виступає покупцем за такими операціями, згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування і, відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Різниці для коригування фінансового результату до оподаткування за такими операціями у зазначеного платника податку не виникають.

Водночас повідомляємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами та доповненнями). 

Отже, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій з купівлі-продажу облігацій внутрішньої державної позики між резидентами України, розрахунки за які здійснюється шляхом переказу коштів між валютними рахунками покупця (юридичної особи – резидента України) і продавця (фізичної особи – резидента України), юридичною особою – резидентом України, що виступає покупцем за такими операціями, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Зауважуємо, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

 Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.