Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.10.2023 р. № 3841/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариствастосовно реєстрації акцизного складу, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство зазначає, що здійснює діяльність з надання транспортних послуг з перевезення вантажів, отримало ліцензію на право зберігання пального  (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки). Товариство зберігає дизельне пальне в ємностях загальною місткістю 82500 літрів, використовує його виключно для заправки власного автотранспорту і не здійснює операції з реалізації та зберігання пального іншим особам.Місце зберігання за вказаними критеріями відповідно до пп.14.1.6 п.14.1 ст. 14 Кодексу не є акцизним складом. Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу. Товариство повідомляє, що воно здійснює перевезення, зокрема,дизельного пального та бензину для замовників послуг. Товариством

прийнято рішення розширити діяльність та отримати ліцензію на право оптової

торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі.

Враховуючи вищевикладене, Товариство запитує, чи виникає в нього зобов’язання реєструвати як акцизний склад місце зберігання пального, на яке отримана ліцензія на право зберігання пального  (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) та використовується  виключно для потреб власного споживання і не здійснюються операції з реалізації  та зберігання пального іншим особам, у разі реєстрації підприємства платником акцизного податку для здійснення діяльності відповідно до ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, згідно якої Товариство не є розпорядником хоча б одного акцизного складу.

                 

До зазначеного запитання.

Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Згідно зп.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад – це, зокрема,приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом,зокрема:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання –платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

Тобто, визначені п.п. б та п.п. в п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу критерії,згідно з якими приміщення або територія не є акцизним складом, застосовуються тільки до суб’єктів господарювання, які не здійснюють реалізацію пального іншим особам.

Розпорядником акцизного складу є, зокрема, суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення),  змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання,

реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Отже, приміщення або територія, на якій суб’єкт господарювання (що здійснює операції з реалізації пального іншим особам відповідно до ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі) зберігає пальне виключно для потреб власного споживання, є акцизним складом незалежно від місткості ємностей для навантаження – розвантаження пального та обсягу отриманого пального протягом календарного року.

Додатково з цим інформуємо, що кожен конкретний випадок податкових та господарських взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться мова у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.