Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.05.2017 р. № 400/П/99-99-13-02-01-14/ІПК

Державна фіскальна служба України керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула Ваш запит про надання індивідуальної податкової консультації від 25.04.2017 б/н, який надійшов з ГУ ДФС у Полтавській області листом від 13.05.2017 № 2104/8/16-31-13-02-14ЯПК, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі - Звіт) відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі - Порядок № 435) і повідомляє таке.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464, зокрема, для фізичних - осіб підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Для платників, віднесених до першої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 1 пункту 291.4 статті 291 Кодексу, ця сума не може бути меншою за 0,5 мінімального страхового внеску із зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу, який обчислюється відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пропорційно до сплаченого єдиного внеску (пункт 3 частини першої статті 7 Закону № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464).

Додатково повідомляємо, що мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково ж добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2464).

Згідно з пунктами 1 та 4 частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку в порядку та строки визначені законодавством.

Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина восьма статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Загальні правила подання звітності визначені Порядком № 435.

Відповідно до пункту 8 розділу III Порядку № 435, у разі припинення діяльності, зокрема, фізичної особи - підприємця, така особа зобов’язана подати сама за себе звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону № 2464 у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.

Порядок взяття на облік фізичних осіб - підприємців передбачено розділом II Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників від 24.11.2014 № 1162.

У разі повторної реєстрації у платника єдиного внеску виникають обов’язки відповідно до частини другої статті 6 Закону № 2464.

Отже, у разі припинення підприємницької діяльності та повторної реєстрації протягом року необхідно буде подати два Звіти:

— один «ліквідаційний» - до дня державної реєстрації припинення. Термін сплати зобов’язань, визначених фізичною особою - підприємцем у Звіті з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого Звіту, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дня подання Звіту включно;

— другий «початковий» - в законодавчо визначений термін.

Відповідно до абзацу 3 частини восьмої статті 9 Закону № 2464 терміни сплати єдиного внеску:

— для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування - до 20 числа місяця, що настає за кварталом за який сплачується єдиний внесок;

— для фізичних осіб - підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування - до 10 лютого наступного року.

Водночас: 1) у разі припинення підприємницької діяльності єдиний внесок сплачується за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності у розмірі не менше мінімального страхового внеску;

2) при повторній реєстрації підприємницької діяльності - у законодавчо встановлений термін.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.